Like a Conscious Parasite I Roam - Carach Angren

In sunset’s saddening glory

Shrouded in agony

A being at a loss

A man and his cause, so maddening

It became his cross

My old mangled soul

Prowls its walls

My flesh forlorn

I’m but a ghoul

Abiding the cruel

I yearn for redemption, my salvation

I drank from the promise of a life eternal

Yet the rotting of my flesh spills into irony

My being is now doomed to witness

The decay of my corpse

Still bound to my form

I keep lurking for a new life to come

My old mangled soul

Prowls its walls

My flesh forlorn

I’m but a ghoul

Abiding the cruel

I yearn for redemption, my salvation, reincarnation

Like a conscious parasite I roam

Lost, confined by the margins of life

Here in German woodland

I wait for innocent blood to arrive

У сумній славі заходу сонця

Оповита агонією

Істота в програші

Людина та її справа, так зводить з розуму

Це стало його хрестом

Моя стара знівечена душа

Нишпорить його стіни

Моя плоть занедбана

Я всього лише упир

Зберігання жорстокого

Я прагаю викуплення, мого спасіння

Я пив із обіцянки вічного життя

Але гниття моєї плоті виливається в іронію

Моя істота тепер приречена бути свідком

Розклад мого трупа

Все ще прив’язаний до мої форми

Я постійно чекаю нового життя

Моя стара знівечена душа

Нишпорить його стіни

Моя плоть занедбана

Я всього лише упир

Зберігання жорстокого

Я прагаю викуплення, мого спасіння, реінкарнації

Як свідомий паразит, я блукаю

Втрачений, обмежений межами життя

Тут, у німецькому лісі

Чекаю, поки прийде невинна кров