A Strange Presence Near the Woods - Carach Angren

Shite is the mark of this sighting, black is it''s soul.

Dark is the soil where

it haunts upon.

Jesus Christ!

You were never capable of protecting these desecrated woods.

Shadows over Lammendam Shadows over Lammendam.

It''s the point of death''s return for a grand castle

there once burned.

Something is following me!

Yet there''s no one I see as I walk the old

pathways near the woods.

A murderous identity is straing from the trees.

Now I realize that

I have trodden spectral sanctities.

Sandering through forest and dreary fields.

I think I''m Lost.

Yes I''m lost.

Cannot describe this horrendous fear.

I think I''m cursed.

Tricked and cursed.

Suddendly I stumble onto a forgotten sanctuary.

A tomb of a castle scorched by time, bound to the entity

that is determinated to take my life.

Here comes the night!

Noctural threnobies and funerary

thoughts of my death-bell clanging through my mind.

Overwhelmed by approaching

dark sounds.

Listen to the devilish anthems of a shrieking ghost when the moon is perfectly

round.

All that''s left is a shallow empty moat.

There were my rigid body floats through a cold void

that Dutch men call «dood».No one in the village knew, why disappear.

Wish they knew my corpse

was here!

Shadows over Lammendam.

No return, no return from Lammendam!

Лайно — це ознака цього спостереження, чорне — це її душа.

Темний — ґрунт, де

це переслідує.

Ісус Христос!

Ти ніколи не міг захистити ці осквернені ліси.

Тіні над Ламмендамом Тіні над Ламмендамом.

Це точка повернення смерті до великого замку

там колись горів.

Щось слідує за мною!

І все-таки я нікого не бачу, коли ходжу по-старому

доріжки біля лісу.

З дерев випливає вбивча особистість.

Тепер я усвідомлюю це

Я протоптав примарні святині.

Післення лісу та похмурих полів.

Мені здається, що я загублений.

Так, я загубився.

Неможливо описати цей жахливий страх.

Мені здається, що я проклятий.

Обдурений і проклятий.

Раптом я натрапляю на забуте святилище.

Могила замку, випаленого часом, прив’язана до сутності

яка рішуче вирішила позбавити мене життя.

Ось і настала ніч!

Нічний тренобій і похорони

думки про мій передсмертний дзвін лунають у моїй голові.

Приголомшений наближенням

темні звуки.

Слухайте диявольські гімни привида, що кричить, коли місяць ідеальний

круглий.

Залишився неглибокий порожній рів.

Моє тверде тіло пливе крізь холодну порожнечу

яку голландці називають «дуд». Ніхто в селі не знав, чому зникає.

Якби вони знали мій труп

був тут!

Тіні над Ламмендамом.

Без повернення, без повернення з Ламмендама!