Alexandre - Caetano Veloso

Ele nasceu no mês do leão, sua mãe uma bacante

E o rei seu pai, um conquistador tão valente

Que o príncipe adolescente pensou que já nada restaria

Pra, se ele chegasse a rei, conquistar por si só

Mas muito cedo ele se revelou um menino extraordinário:

O corpo de bronze, os olhos cor de chuva e os cabelos cor de sol

Alexandre

De Olímpia e Felipe o menino nasceu, mas ele aprendeu

Que o seu pai foi um raio que veio do céu

Ele escolheu seu cavalo por parecer indomável

E pôs-lhe o nome Bucéfalo ao dominá-lo

Para júbilo, espanto e escândalo do seu próprio pai

Que contratou para seu perceptor um sábio de Estagira

Cuja a cabeça sustenta ainda hoje o Ocidente

O nome Aristóteles — nome Aristóteles — se repetiria

Desde esses tempos até nossos tempos e além

Ele ensinou o jovem Alexandre a sentir filosofia

Pra que mais que forte e valente chegasse ele a ser sábio também

Alexandre

De Olímpia e Felipe o menino nasceu, mas ele aprendeu

Que o seu pai foi um raio que veio do céu

Ainda criança ele surpreendeu importantes visitantes

Vindos como embaixadores do Império da Pérsia

Pois os recebeu na ausência de Felipe com gestos elegantes

De que o rei, seu próprio pai, não seria capaz

Em breve estaria ao lado de Felipe no campo de batalha

E assinalaria seu nome na história entre os grandes generais

Alexandre

De Olímpia e Felipe o menino nasceu, mas ele aprendeu

Que o seu pai foi um raio que veio do céu

Com Hefestião, seu amado

Seu bem na paz e na guerra

Correu em honra de Pátroclo

— os dois corpos nus —

Junto ao túmulo de Aquiles, o héroi enamorado, o amor

Na grande batalha de Queronéia, Alexandre destruía

A esquadra Sagrada de Tebas, chamada invencível

Aos dezesseis anos, só dezesseis anos, assim já exibia

Toda a amplidão da luz do seu gênio militar

Olímpia incitava o menino dourado a afirma-se

Se Felipe deixava a família da mãe de outro filho dos seus se insinuar

Alexandre

De Olímpia e Felipe o menino nasceu, mas ele aprendeu

Que o seu pai foi um raio que veio do céu

Feito rei aos vinte anos

Transformou a Macedônia

Que era um reino periférico, dito bárbaro

Em esteio do helenismo e dos gregos, seu futuro, seu sol

O grande Alexandre, o Grande, Alexandre

Conquistou o Egito e a Pérsia

Fundou cidades, cortou o nó górdio, foi grande;

Se embriagou de poder, alto e fundo, fundando o nosso mundo

Foi generoso e malvado, magnânimo e cruel;

Casou com uma persa, misturando raças, mudou-nos terra, céu e mar

Morreu muito moço, mas antes impôs-se do Punjab a Gibraltar

Alexandre

De Olímpia e Felipe o menino nasceu, mas ele aprendeu

Que o seu pai foi um raio que veio do céu

Він народився в місяць лева, його мати вакханка

І король твій батько, завойовник такий хоробрий

Що принц-підлітк думав, що нічого не залишиться

Отже, якщо він дійшов до короля, перемагай сам

Але дуже рано він виявився надзвичайним хлопчиком:

 Бронзове тіло, очі кольору дощу та впале волосся

Олександр

Від Олімпії та Феліпе народився хлопчик, але він навчився

Що твій батько був промінням, яке зійшло з неба

Він вибрав свого коня, щоб виглядати незламним

І він назвав його Буцефалом, коли опанував ним

На радість, подив і скандал власного батька

Хто найняв свого вихователя мудреця зі Стагіри

Чия голова досі підтримує Захід

Ім’я Аристотель — ім’я Аристотель — повторювалося б

Від тих часів до наших часів і далі

Він навчив молодого Олександра відчувати філософію

Щоб він був не тільки сильним і хоробрим, але й мудрим

Олександр

Від Олімпії та Феліпе народився хлопчик, але він навчився

Що твій батько був промінням, яке зійшло з неба

У дитинстві він дивував важливих відвідувачів

Приїжджають як посли з Перської імперії

Тому що він отримав їх за відсутності Феліпе елегантними жестами

Те, чого не зміг би король, його рідний батько

Я скоро буду поруч із Феліпе на полі бою

І зазначить своє ім’я в історії серед великих полководців

Олександр

Від Олімпії та Феліпе народився хлопчик, але він навчився

Що твій батько був промінням, яке зійшло з неба

З Гефестіном, її коханим

Вам добре в мир і на війну

Біг на честь Патрокла

—  два оголені тіла —

Поруч із могилою Ахілла, закоханого героя, кохання

У великій битві при Херонеї Олександр знищив

 Священна ескадра Фів, яку називають непереможною

У шістнадцять, лише шістнадцять, так він уже показав

Все світло вашого військового генія

Кажуть, Олімпія підбурила золотого хлопчика

Якщо Феліпе залишив сім’ю матері іншої своєї дитини для того, щоб натякнути на себе

Олександр

Від Олімпії та Феліпе народився хлопчик, але він навчився

Що твій батько був промінням, яке зійшло з неба

Став королем у двадцять років

Перетворена Македонія

Що це було периферійне королівство, яке кажуть варварським

Про основу еллінізму та греків, їхнє майбутнє, їхнє сонце

Великий Олександр Македонський, Олександр

Завоював Єгипет і Персію

Заснував міста, розрізав гордіїв вузол, був великий;

Він напився влади, високої та низької, заснувавши наш світ

Він був щедрим і підлим, великодушним і жорстоким;

Вийшла заміж за перса, змішавши раси, змінила нам землю, небо і море

Він помер дуже молодим, але перед цим нав’язався з Пенджабу Гібралтару

Олександр

Від Олімпії та Феліпе народився хлопчик, але він навчився

Що твій батько був промінням, яке зійшло з неба