Стрижи - Браво

Может, буря, может, с моря лёгкий бриз

Или воздух без помех.

Но, представь себе, ты рухнешь камнем вниз,

Чтобы птицей взмыть наверх.

И откуда дразнит эхо всякий раз,

Словно искры на лету.

И куда уносит ветер мимо глаз,

Набирая высоту.

Ножи в землю,

Служить небу,

Кружить всю жизнь

Над пропастью во ржи.

Ножи в землю,

Служить небу…

Стрижи, стрижи, стрижи, стрижи, стрижи.

Легче дыма, горячее, чем зола,

И тревожней, чем рассвет.

Просто неба не бывает в пол-крыла,

А без крыльев неба нет…

Може, буря, може, з моря легкий бриз

Або повітря без перешкод.

Але, уяви собі, ти рушиш каменем вниз,

Щоб птахом зняти нагору.

І звідки дражнить луна щоразу,

Немов іскри на льоту.

І куди відносить вітер повз очі,

Набираючи висоту.

Ножі в землю,

Служити небу

Кружити все життя

Над прірвою у житі.

Ножі в землю,

Служити небу.

Стрижі, стрижі, стрижі, стрижі, стрижі.

Легше диму, гаряче, ніж зола,

І тривожніше, ніж світанок.

Просто неба не буває в пів-крила,

А без крил неба немає…