Миллионы - Братья Грим

Что теперь попросит душа — неизвестно.

Мы уже не знаем чего захотеть.

Мы себе нашли очень теплое место,

От толпы успев запереть:

Припев:

Миллионы, миллионы, незаметно.

Миллионы, миллионы, к себе тянем мы.

Миллионы, миллионы златомедных,

Миллионы, миллионы — твои, мои.

Миллионы, миллионы — твои, мои.

Невесомым взмахом руки, в одно русло

Сводим мы потоки людей и машин.

Мы владеем редким на свете искусством,

Мы добыть усердно спешим:

Припев.

Только не придумал никто — это сложно,

Как на небеса их с собой унести.

Видимо, увы, — это все ж невозможно,

Но мы продолжаем грести:

Припев.

Що тепер попросить душа — невідомо.

Ми вже не знаємо чого захотіти.

Ми собі знайшли дуже тепле місце,

Від натовпу встигнувши замкнути:

Приспів:

Мільйони, мільйони, непомітно.

Мільйони, мільйони, до себе тягнемо ми.

Мільйони, мільйони золотомідних,

Мільйони, мільйони - твої, мої.

Мільйони, мільйони - твої, мої.

Невагомим помахом руки, в одне русло

Зводимо ми потоки людей і машин.

Ми маємо рідкісне на світі мистецтво,

Ми здобути старанно поспішаємо:

Приспів.

Тільки не придумав ніхто — це складно,

Як на небеса їх з собою забрати.

Мабуть, на жаль, це все неможливо,

Але ми продовжуємо грести:

Приспів.