Gouden Regen - Benny Neyman

Gouden regen groeide voor je deur toen ik voorbij kwam

De geur vergeet ik nooit mijn leven lang

Een gouden regen bloeide tot het einde van het voorjaar

Maar onze liefde broeide toen de hele zomer lang

Ik hield je in mijn armen toen de zomer was verdwenen

De gouden druppels regen op je raam

Je blijf maar naar me kijken, onbegrepen en in tranen

Zo ben ik toen voorgoed bij jou de voordeur uitgegaan

Het is voorbij gegaan, zoals zo vaak zo veel

En als zo velen vaak veranderden ook wij

Het is voorbij gegaan, toch zal het leven doorgaan

En zal elk voorjaar jou herinneren aan mij

Gouden regen groeit hier niet langs nieuwbouw grauwe dreven

Waar alles zonder kleur is hemelhoog

Alleen de grijze torens van beton die mij omringen

Vermengen met de kleuren van een gouden regenboog

Dan hoor ik je weer lachen, voel je warmte heel dicht bij me

De kamer is zo leeg en koud en kil

Ik koos een andere weg dan die waar jij op wilde doorgaan

Nu zal ik moeten doorgaan ook wanneer ik niet meer wil

Het is voorbij gegaan, zoals zo vaak zo veel

En als zo velen ben ik niet meer zoals toen

Het is voorbij gegaan, maar kun je me vergeven

Ik deed alleen maar wat ik vond dat ik moest doen

Gouden regen valt er naar beneden in November

Opeens zijn ook mijn ogen niet meer droog

De donder en de bliksem die mijn adem doen verstikken

Veranderen de kleur van onze gouden regenboog

Het is voorbij gegaan, zoals zo vaak zo veel

En gouden regen bloeit weer volgend jaar in mei

Het is voorbij gegaan, we zullen moeten doorgaan

Om nooit meer stil te staan, bij toen bij jou en mij

Золотий дощ виріс біля твоїх дверей, коли я проходив повз

Я ніколи в житті не забуду цей запах

Цвів золотий дощ до кінця весни

Але потім все літо вирівало наше кохання

Я тримав тебе на руках, коли минуло літо

Золоті краплі дощу на твоєму вікні

Ти продовжуєш дивитися на мене, незрозуміла і в сльозах

Ось так я назавжди залишив твій парадний двері

Це минуло, як часто так багато

І як багато часто, ми теж змінилися

Це минуло, але життя буде продовжуватися

І буде нагадувати тобі про мене щовесни

Золотий дощ тут не росте по новозбудованих сірих алеях

Де все без кольору високо

Тільки сірі бетонні вежі, що оточують мене

Змішується з кольорами золотої веселки

Потім я знову чую твій сміх, відчуваю твоє тепло дуже близько до мене

У кімнаті так порожньо, і холодно, і прохолодно

Я вибрав інший шлях, ніж той, яким ти хотів продовжувати

Тепер мені доведеться продовжувати, навіть коли я цього більше не хочу

Це минуло, як часто так багато

І як багато я вже не такий, яким був тоді

Це минуло, але чи можете ви мене пробачити?

Я робив лише те, що вважав за потрібне

Золотий дощ падає в листопаді

Раптом мої очі більше не сухі

Грім і блискавка, що перекривають подих

Змініть колір нашої золотої веселки

Це минуло, як часто так багато

І наступного року у травні знову зацвіте золотий дощ

Пропало, треба йти далі

Щоб ніколи не зупинятися, щоб зупинитися знову на тому з тобою і мною