Дождь смывает все следы - Белый орёл

Я в других растворялся и клялся, не любя,

В лабиринтах объятий искал одну тебя,

Кружева белым снегом мне сердце замели.

Кто же знал, что любовь — это ты?

Дождь смывает все следы

Надоевшей суеты,

Потускневшей красоты следы.

Дождь смывает все следы.

Сколько лет с тобой вдали,

Как же мы любить других могли?!

Кружева до рассвета — короткие слова.

На чужих покрывалах кружилась голова,

Но, очнувшись под утро, я, уходя, смотрел,

Что тебя отыскать и не сумел.

Кружевные объятья не раз мне руки жгли,

Каждый раз был уверен я в том, что это ты.

Я так верил, что где-то любовь ещё жива,

Но всегда находил лишь кружева…

Я в інших розчинявся і клявся, не люблячи,

В лабіринтах обіймів шукав одну тебе,

Мереживо білим снігом мені серце заміли.

Хто ж знав, що кохання — це ти?

Дощ змиває всі сліди

Набридлої суєти,

Потьмянілі краси сліди.

Дощ змиває всі сліди.

Скільки років з тобою вдалині,

Як же ми любити інших могли?!

Мереживо до світанку - короткі слова.

На чужих покривалах паморочилося в голові,

Але, прокинувшись під ранок, я, йдучи, дивився,

Що тебе відшукати і не зумів.

Мереживні обійми не раз мені руки палили,

Щоразу я був упевнений, що це ти.

Я так вірив, що десь кохання ще живе,

Але завжди знаходив лише мережива...