Удивительный мир - Баста

Позади сотни пройденных миль и позади те кого я любил,

В карманах ветер, на ботинках пыль.

Я вернулся к тебе, чтобы разделить с тобою этот удивительный мир,

Удивительный мир, удивительный мир,

Я хочу разделить с тобой.

Меня не изменишь хоть убей,

Себя не изменишь меня тянет к тебе.

И я рискну закрутившись в мертвой петле,

Чтобы вырваться из плена и вернуться в этот удивительный мир.

Удивительный мир, этот удивительный мир,

Я хочу разделить с тобой.

Я бежал от тебя, чтобы забыть, чтобы вырвать и сердце,

Исколесил весь мир, но не сдвинулся с места.

Выходил в открытый космос, погружался на дно бездны,

Покорял вершины, пропадал без вести в песнях.

Сгорал дотла и восставал из пепла,

Бился против темной стороны, бился против светлой.

Смерть словно ищейка брала свет мой,

Но после тьмы был рассвет и смерть ослепла.

Кромсал на семплы песни ветров,

Подмешивал для тепла в треки треск костров.

Время безжалостно бежало и я бежал за ним,

Оставляя за собой руины и горы золы.

Летнее солнце холод зимы, я хотел тебя просто забыть,

Хотел тебя просто забыть, но не смог тебя просто забыть.

Позади сотни пройденных миль и позади те кого я любил,

В карманах ветер, на ботинках пыль.

Я вернулся к тебе, чтобы разделить с тобою этот удивительный мир,

Удивительный мир, удивительный мир,

Я хочу разделить с тобой.

Меня не изменишь хоть убей,

Себя не изменишь меня тянет к тебе.

И я рискну закрутившись в мертвой петле,

Чтобы вырваться из плена и вернуться в этот удивительный мир.

Удивительный мир, этот удивительный мир,

Я хочу разделить с тобой.

Наболтаю музончик погромче,

Между нами полдня и полночи.

Я бормочу фристайл, пытаюсь представить нашу встречу,

Мы не виделись с тобой целую вечность.

Я бежал за тобой, бежал чтобы остановить,

Но опоздал, опоздав всего на миг.

Меня не было тут тысячу лет,

Но ты ждала меня эту тысячу лет.

И теперь пусть будет так, как захочешь ты,

Мы поднимем паруса, попутный ветер закрутит винты.

Или залив полный бак, педаль в газ,

Покинем город огромный пыльный Алькатрас.

Прошло время и я понял теперь, что я ушел от тебя,

Чтобы вернуться к тебе.

И я вернулся к тебе,

И как будто не было всех этих лет.

Позади сотни пройденных миль и позади те кого я любил,

В карманах ветер, на ботинках пыль.

Я вернулся к тебе, чтобы разделить с тобою этот удивительный мир,

Удивительный мир, удивительный мир,

Я хочу разделить с тобой.

Меня не изменишь хоть убей,

Себя не изменишь меня тянет к тебе.

И я рискну закрутившись в мертвой петле,

Чтобы вырваться из плена и вернуться в этот удивительный мир.

Удивительный мир, этот удивительный мир,

Я хочу разделить с тобой.

Позаду сотні пройдених миль і позаду тих, кого я любив,

У кишенях вітер, на черевиках пилюка.

Я повернувся до тебе, щоб поділити з тобою цей дивовижний світ,

Дивовижний світ, дивовижний світ,

Я хочу поділитися з тобою.

Мене не зміниш хоч убий,

Себе не зрадиш мене тягне до тебе.

І я ризикну закрутившись у мертвій петлі,

Щоб вирватися з полону і повернутись у цей дивовижний світ.

Дивовижний світ, цей дивовижний світ,

Я хочу поділитися з тобою.

Я біг від тебе, щоб забути, щоб вирвати і серце,

Знівечив увесь світ, але не зрушив з місця.

Виходив у відкритий космос, занурювався на дно безодні,

Підкорював вершини, пропадав безвісти у піснях.

Згоряв ущент і повставав з попелу,

Бився проти темної сторони, бився проти світлої.

Смерть ніби шпилька брала світло мій,

Але після темряви був світанок і смерть засліпла.

Кромсал на семплі пісні вітрів,

Підмішував для тепла в треки тріск багаття.

Час безжально біг і я біг за ним,

Залишаючи за собою руїни та гори золи.

Літнє сонце холод зими, я хотів тебе просто забути,

Хотів тебе просто забути, але не зміг тебе просто забути.

Позаду сотні пройдених миль і позаду тих, кого я любив,

У кишенях вітер, на черевиках пилюка.

Я повернувся до тебе, щоб поділити з тобою цей дивовижний світ,

Дивовижний світ, дивовижний світ,

Я хочу поділитися з тобою.

Мене не зміниш хоч убий,

Себе не зрадиш мене тягне до тебе.

І я ризикну закрутившись у мертвій петлі,

Щоб вирватися з полону і повернутись у цей дивовижний світ.

Дивовижний світ, цей дивовижний світ,

Я хочу поділитися з тобою.

Наговорю музончик голосніше,

Між нами півдня та півночі.

Я бурмочу фрістайл, намагаюся уявити нашу зустріч,

Ми не бачилися з тобою цілу вічність.

Я біг за тобою, біг щоб зупинити,

Але спізнився, спізнившись на мить.

Мене не було тут тисячу років,

Але ти чекала на мене цю тисячу років.

І тепер нехай буде так, як захочеш ти,

Ми піднімемо вітрила, попутний вітер закрутить гвинти.

Або заливши повний бак, педаль у газ,

Покинемо місто величезний курний Алькатрас.

Минув час і я зрозумів тепер, що я пішов від тебе,

Щоб повернутись до тебе.

І я повернувся до тебе,

І ніби не було всіх цих років.

Позаду сотні пройдених миль і позаду тих, кого я любив,

У кишенях вітер, на черевиках пилюка.

Я повернувся до тебе, щоб поділити з тобою цей дивовижний світ,

Дивовижний світ, дивовижний світ,

Я хочу поділитися з тобою.

Мене не зміниш хоч убий,

Себе не зрадиш мене тягне до тебе.

І я ризикну закрутившись у мертвій петлі,

Щоб вирватися з полону і повернутись у цей дивовижний світ.

Дивовижний світ, цей дивовижний світ,

Я хочу поділитися з тобою.