Мастер и Маргарита - Баста, Юна

Бог нам дал любовь, с ней словно крылья за спину —

И сошла с ума Маргарита вслед за Мастером;

Но людская зависть захотела украсть её

Но навсегда осталась в сердце Мастера часть её

Бог нам дал любовь, с ней словно крылья за спину —

И сошла с ума Маргарита вслед за Мастером;

Но людская зависть захотела украсть её

Но навсегда осталась в сердце Мастера часть её

Мой корабль в огне, мой корабль терпит бедствие,

И принёс в письме плохие вести буревестник —

О том, что нам с тобой не свидеться, с тобой не встретиться;

Ни берега, ни дна — только на небо лестница

Дни и ночи в одиночке, — и так тысячи лет

Прошу тебя, мне больно.

Умоляю, Боже, выключи свет!

Я исписал своей кровью каждый сантиметр этих стен,

Но тебе нет дела до этих глупостей

Тысячи страниц о тебе, ими растопил камин

Моё сердце — камень, но, увы, кровит гранит

Я твоя ошибка, меня не исправить, легче устранить

Забудь меня на нашем необитаемом острове

Я замерзаю, будто зимой, нутро на излом

Жара и зной, но меня морозит и бьёт озноб

И непонятно, почему судьбой связан я с тобой,

Я люблю тебя тебе назло

Бог нам дал любовь, с ней словно крылья за спину —

И сошла с ума Маргарита вслед за Мастером;

Но людская зависть захотела украсть её

Но навсегда осталась в сердце Мастера часть её

Бог нам дал любовь, с ней словно крылья за спину —

И сошла с ума Маргарита вслед за Мастером;

Но людская зависть захотела украсть её

Но навсегда осталась в сердце Мастера часть её

И никто не остановит, некому нас мирить

И мой путь от меня к тебе непроходимый лабиринт

Я несу тебе своё больное сердце, — слышишь?

На, бери!

Я жду звонка, слышишь?

Набери

Отвернувшись друг от друга, так и спим —

Бездонная пропасть между наших спин

И в моих легких дым, в моих венах спирт;

В моих нотах фальшь, в моих темах сплин

Я напишу о том, как моё сердце кровит

Я рассмешу тебя банальностью наспех склеенных рифм

Я пьяный шут, который никогда не шутил

Ты попросишь уйти меня, но я давно в пути

Мир без тебя и значит, я тут случайно —

В немом чёрно-белом кино, мистер Чарли Чаплин

И моё сердце догорает в огне,

Но я развёл этот огонь, чтобы тебя согреть

Бог нам дал любовь, с ней словно крылья за спину —

И сошла с ума Маргарита вслед за Мастером;

Но людская зависть захотела украсть её

Но навсегда осталась в сердце Мастера часть её

Бог нам дал любовь, с ней словно крылья за спину —

И сошла с ума Маргарита вслед за Мастером;

Но людская зависть захотела украсть её

Но навсегда осталась в сердце Мастера часть её

Бог нам дал любовь, с ней словно крылья за спину

И сошла с ума Маргарита вслед за Мастером;

Но людская зависть захотела украсть её

Но навсегда осталась в сердце Мастера часть её

Бог нам дав любов, з нею немов крила за спину.

І збожеволіла Маргарита слідом за Майстром;

Але людська заздрість захотіла вкрасти її

Але назавжди залишилася в серці Майстра частина її

Бог нам дав любов, з нею немов крила за спину.

І збожеволіла Маргарита слідом за Майстром;

Але людська заздрість захотіла вкрасти її

Але назавжди залишилася в серці Майстра частина її

Мій корабель у вогні, мій корабель зазнає лиха,

І приніс у листі погані вісті буревісник.

Про те, що нам з тобою не побачитись, з тобою не зустрітися;

Ні береги, ні дна – тільки на небо сходи

Дні та ночі поодинці, — і так тисячі років

Прошу тебе, мені боляче.

Благаю, Боже, вимкни світло!

Я списав своєю кров'ю кожен сантиметр цих стін,

Але тобі немає діла до цих дурниць

Тисячі сторінок про тебе, ними розтопив камін

Моє серце - камінь, але, на жаль, крові граніт

Я твоя помилка, мене не виправити, легше усунути

Забудь мене на нашому безлюдному острові

Я замерзаю, ніби взимку, нутро на зламу

Спека і спека, але мене морозить і б'є озноб

І незрозуміло, чому долею пов'язаний я з тобою,

Я люблю тебе тобі на зло

Бог нам дав любов, з нею немов крила за спину.

І збожеволіла Маргарита слідом за Майстром;

Але людська заздрість захотіла вкрасти її

Але назавжди залишилася в серці Майстра частина її

Бог нам дав любов, з нею немов крила за спину.

І збожеволіла Маргарита слідом за Майстром;

Але людська заздрість захотіла вкрасти її

Але назавжди залишилася в серці Майстра частина її

І ніхто не зупинить, нікому нас мирити

І мій шлях від мене до тебе непрохідний лабіринт

Я несу тобі своє хворе серце, - чуєш?

На, бери!

Я чекаю на дзвінок, чуєш?

Набери

Відвернувшись один від одного, так і спимо.

Бездонна прірва між наших спин

І в моїх легких дим, у моїх венах спирт;

У моїх нотах фальш, у моїх темах сплін

Я напишу про те, як моє серце крові

Я розсмішу тебе банальністю наспіх склеєних рим

Я п'яний блазень, який ніколи не жартував

Ти попросиш піти мене, але я давно в дорозі

Світ без тебе і значить, я тут випадково

У німому чорно-білому кіно, містер Чарлі Чаплін

І моє серце догоряє у вогні,

Але я розвів цей вогонь, щоб тебе зігріти

Бог нам дав любов, з нею немов крила за спину.

І збожеволіла Маргарита слідом за Майстром;

Але людська заздрість захотіла вкрасти її

Але назавжди залишилася в серці Майстра частина її

Бог нам дав любов, з нею немов крила за спину.

І збожеволіла Маргарита слідом за Майстром;

Але людська заздрість захотіла вкрасти її

Але назавжди залишилася в серці Майстра частина її

Бог нам дав любов, з нею немов крила за спину

І збожеволіла Маргарита слідом за Майстром;

Але людська заздрість захотіла вкрасти її

Але назавжди залишилася в серці Майстра частина її