Скрипка Страдивари - Баста

– А творения мастера должны прийти к людям!

Даже если бы никто не покупал мои скрипки, я бы их отдавал даром!

– Но люди, к которым они попадают, не в состоянии отличить

Ваш инструмент от балаганной виолы.

Они платят Вам за ваше имя.

– Есть одна тонкость, которую пока ты не можешь понять.

В твоём возрасте жизнь кажется бесконечной;

А я буду думать о том, какую тень оставлю,

Пройдя по жизни.

Небеса свидетели, — мой район всему очевидец.

Мы в короли не из принцев, прямо пройти и на принцип.

Уличная грязь, мне от неё во век не отмыться.

Что ж, что было то было… Хочешь жить — умей крутиться!

Я съел полки книг, в поисках близкой мне философии.

Искал их в вязком, грязном приходе от оп*ума.

Открывал потайные комнаты ключами Хопмана,

Став профи в допингах, но в этих уроках, увы, прока нет.

Набираю скорость для прыжка, впереди трамплин.

Внизу пропасть, пятки к ушам, муза — не подведи.

Метеоритом врезаюсь в поверхность, запредельная скорость.

Мне суждено разбиться?

Что ж, я сделаю это на совесть.

Тебе больно, sorry, терпи, бро!

Ведь этот путь ты сам выбрал.

То, что приходит — поровну делим на всех.

Нет смысла в вопле «Успех!», и когда в одного бабло и успех.

Снаружи — холод и слякоть, внутри — копоть и грязь.

Упырь и паяц, хохот и пляс, подонок и мразь.

Увы, меня ни подчинить, ни починить, мне плевать на чины.

Тут пир во время чумы, калечат умы и нас нечем умыть.

Ты права, мама, я не учусь на чужих ошибках.

Они — наука только для тех, кто совершил их.

Знаешь, мам, о том, что я вложил в рэп.

Есть все, мам, но лжи нет.

8 тысяч людей требует выхода на ринг, —

И первый аккорд звучит, как атомный взрыв.

Я делаю шаг, став одним целым с микро.

Грустный клоун с вывернутым на изнанку нутром.

Когда не ты в prime-time на экране.

Когда не ты при бабле на Ferrari.

И стая беспощадно травит, помни —

Каждый твой трек — шедевр, скрипка Страдивари.

Когда пламя славы ослепляет,

Когда весь обвешан золотыми цепями,

И зажав в клише обклеен ярлыками, помни —

Каждый твой трек — шедевр, скрипка Страдивари.

Когда не ты в prime-time на экране.

Когда не ты при бабле на Ferrari.

И стая беспощадно травит, помни —

Каждый твой трек — шедевр, скрипка Страдивари.

Когда пламя славы ослепляет,

Когда весь обвешан золотыми цепями,

И зажав в клише обклеен ярлыками, помни —

Каждый твой трек — шедевр, скрипка Страдивари.

– А твори майстра мають прийти до людей!

Навіть якби ніхто не купував мої скрипки, я б їх віддавав даремно!

- Але люди, до яких вони потрапляють, не в змозі відрізнити

Ваш інструмент від балаганної віоли.

Вони платять вам за ваше ім'я.

- Є одна тонкість, яку поки що ти не можеш зрозуміти.

У твоєму віці життя видається нескінченним;

А я думатиму про те, яку тінь залишу,

Пройшовши життям.

Небеса свідки, мій район усьому очевидець.

Ми в королі не з принців прямо пройти і на принцип.

Вуличний бруд, мені від нього ніколи не відмитися.

Що ж, що було... Хочеш жити — умій крутитися!

Я з'їв полиці книг, шукаючи близьку мені філософію.

Шукав їх у в'язкому, брудному приході від опуму.

Відкривав потайні кімнати ключами Хопмана,

Ставши профі в допінгах, але в цих уроках, на жаль, пуття немає.

Набираю швидкість для стрибка поперед трамплін.

Внизу прірва, п'яти до вух, муза — не підведи.

Метеоритом врізаюсь у поверхню, позамежна швидкість.

Мені судилося розбитися?

Що ж, я це зроблю на совість.

Тобі боляче, sorry, терпи, бро!

Адже цей шлях ти сам вибрав.

Те, що приходить, порівну ділимо на всіх.

Немає сенсу у крику «Успіх!», і коли в одного бабло і успіх.

Зовні - холод і сльота, усередині - кіптява і бруд.

Упир і паяц, регіт і танець, підонок і мерзота.

На жаль, мене ні підкорити, ні підкорити, мені начхати на чини.

Тут бенкет під час чуми, калічать уми і нас нічим вмити.

Ти маєш рацію, мамо, я не вчуся на чужих помилках.

Вони — наука лише для тих, хто їх здійснив.

Знаєш, мам, про те, що я вклав у реп.

Є все, мам, але брехні нема.

8 тисяч людей вимагає виходу на ринг,

І перший акорд звучить як атомний вибух.

Я роблю крок, ставши одним цілим з мікро.

Сумний клоун з вивернутим на виворот нутром.

Коли не ти в першому часі на екрані.

Коли не ти при бабці на Ferrari.

І зграя нещадно труїть, пам'ятай —

Кожен твій трек – шедевр, скрипка Страдіварі.

Коли полум'я слави засліплює,

Коли весь обвішаний золотими ланцюгами,

І затиснувши в кліші обклеєний ярликами, пам'ятай —

Кожен твій трек – шедевр, скрипка Страдіварі.

Коли не ти в першому часі на екрані.

Коли не ти при бабці на Ferrari.

І зграя нещадно труїть, пам'ятай —

Кожен твій трек – шедевр, скрипка Страдіварі.

Коли полум'я слави засліплює,

Коли весь обвішаний золотими ланцюгами,

І затиснувши в кліші обклеєний ярликами, пам'ятай —

Кожен твій трек – шедевр, скрипка Страдіварі.