Молодая, глупая - Балаган Лимитед

А по речке, да по Волге, проплывали корабли.

А ты рядышком на лодке всё смотрел в глаза мои.

Я рукой волну ловила, улыбалася слегка;

И сама себя корила, что так легкомысленна.

Припев:

Ай, что было, что будет — знал у берега камыш!

Как же я тебя любила, синеглазый, мой малыш.

Ай, что было, что будет, я тогда не думала.

Обнимала, целовала — молодая, глупая!

Как по речке, да по Волге, проплывали корабли.

Целовал меня ты долго, что-то ёкало внутри.

Где-то в глубине сознания всё же понимала я,

Что для первого свидания слишком много действия.

Припев:

Ай, что было, что будет — знал у берега камыш!

Как же я тебя любила, синеглазый, мой малыш.

Ай, что было, что будет, я тогда не думала.

Обнимала, целовала — молодая, глупая!

Ай, что было, что будет…

Ай, что было, что будет…

Ай, что было, что будет, я тогда не думала.

Обнимала, целовала… целовала, целовала…

Как по речке, да по Волге, проплывали корабли;

А я, вдаль смотрела долго, аж до самой до зари.

Всё ждала, что твоя лодка заберёт меня с собой.

Что же ты наделал, милый?

Говорил, что холостой.

Припев:

Ай, что было, что будет — знал у берега камыш!

Как же я тебя любила, синеглазый, мой малыш.

Ай, что было, что будет, я тогда не думала.

Обнимала, целовала — молодая, глупая!

А по річці, так по Волзі, пропливали кораблі.

А ти поряд на човні все дивився в очі мої.

Я рукою хвилю ловила, усміхалася злегка;

І сама себе докоряла, що така легковажна.

Приспів:

Ай, що було, що буде — знав біля берега очерет!

Як я тебе любила, синьоокий, мій малюк.

Ай, що було, що буде, я тоді не думала.

Обіймала, цілувала — молода, дурна!

Як по річці, так по Волзі, пропливали кораблі.

Цілував мене ти, довго, щось їкало всередині.

Десь у глибині свідомості все ж розуміла я,

Що для першого побачення забагато дії.

Приспів:

Ай, що було, що буде — знав біля берега очерет!

Як я тебе любила, синьоокий, мій малюк.

Ай, що було, що буде, я тоді не думала.

Обіймала, цілувала — молода, дурна!

Ай, що було, що буде…

Ай, що було, що буде…

Ай, що було, що буде, я тоді не думала.

Обіймала, цілувала... цілувала, цілувала...

Як по річці, так по Волзі, пропливали кораблі;

А я, вдалину дивилася довго, аж до самої до зорі.

Все чекала, що твій човен забере мене з собою.

Що ж ти наробив, любий?

Говорив, що холостий.

Приспів:

Ай, що було, що буде — знав біля берега очерет!

Як я тебе любила, синьоокий, мій малюк.

Ай, що було, що буде, я тоді не думала.

Обіймала, цілувала — молода, дурна!