В мегаполисе погасли фонари - Bahh Tee

В мегаполисе погасли фонари, город замер в ожидании зари.

Но даже если она не проснется, ты — мое небо, ты — мое солнце.

Далеко, где пустынные пески без воды высыхают от тоски

Ждут дождя если он не прольется, ты — мое море, ты — мои грозы.

У сильной женщины на сердце трещины, годы пролетают, но она не меньше слез

Проливает по ночам с утра до вечера, за маскою беспечности прячет эмоции.

Не обернется если позовет да и не позовет, иначе бы не заканчивалось то,

что ими было начато.

Судьба все лимитирует и счастье по талонам получаем мы и выплачиваем сдачу

после болью.

В карьере повышение, семья и отношения.

Только мешали бы, друзей с подругами

лечили.

У сильного мужчины тоже есть свои причины: не звонить и не писать, но об это

промолчим мы.

Гордость, глупость, сила, слабость, трусость, храбрость.

Да и какая разница как

оно назвалось,

Если добивает то что внутри осталось от любви от прошлого и так я и живу.

В мегаполисе погасли фонари, город замер в ожидании зари.

Но даже если она не проснется, ты — мое небо, ты — мое солнце.

Далеко, где пустынные пески без воды высыхают от тоски

Ждут дождя если он не прольется, ты — мое море, ты — мои грозы.

Помню солнце грело ласково, наспех и наскоро я летел я мимо смотровой на

проспект Вернадского.

И ты стоишь на остановке вся красивая, и сердце из груди, но я давлю на газ и

пролетаю мимо.

Может ты заметила меня тогда, но даже если так, то ты не показала это в дождь

Или по факту мы просто показать хотели, что сильные, мне без тебя так хорошо

мол посмотри.

Так и живем, за силу выдавая слабость.

Не выдаем внешне боль свою никак.

Сила не в том, чтоб она внутри лежала.

Мы не в двоем — остальное лирика.

И если я не позвоню ты не позвонишь, тО кто же сделает за нас это малыш?

Силен не тот кто убегает, а кто возвращается.

Падают все ведь, но единицы

поднимаются.

В мегаполисе погасли фонари, город замер в ожидании зари.

Но даже если она не проснется, ты — мое небо, ты — мое солнце.

Далеко, где пустынные пески без воды высыхают от тоски

Ждут дождя если он не прольется, ты — мое море, ты — мои грозы.

У мегаполісі згасли ліхтарі, місто завмерло в очікуванні зорі.

Але навіть якщо вона не прокинеться, ти моє небо, ти моє сонце.

Далеко, де пустельні піски без води висихають від туги

Чекають на дощ, якщо він не проллється, ти моє море, ти мої грози.

У сильної жінки на серце тріщини, роки пролітають, але вона не менше сліз

Проливає по ночах з ранку до вечера, за маскою безтурботності ховає емоції.

Не обернеться якщо покличе так і не покличе, інакше б не закінчувалося те,

що ними було розпочато.

Доля все лімітує і щастя за талонами отримуємо ми і виплачуємо здачу

після болем.

У кар'єрі підвищення, сім'я та відносини.

Тільки заважали би, друзів з подругами

лікували.

У сильного чоловіка теж є свої причини: не дзвонити і не писати, але про це

промовчимо ми.

Гордість, дурість, сила, слабкість, боягузтво, хоробрість.

Так і яка різниця як

воно назвалося,

Якщо добиває те що всередині залишилося від любові від минулого і так я і живу.

У мегаполісі згасли ліхтарі, місто завмерло в очікуванні зорі.

Але навіть якщо вона не прокинеться, ти моє небо, ти моє сонце.

Далеко, де пустельні піски без води висихають від туги

Чекають на дощ, якщо він не проллється, ти моє море, ти мої грози.

Пам'ятаю сонце гріло ласкаво, поспіхом і нашвидкуруч я летів я повз оглядовий на

проспект Вернандського.

І ти стоиш на зупинці вся гарна, і серце з грудей, але я тисну на газ і

пролітаю повз.

Може ти помітила мене тоді, але навіть якщо так, то ти не показала це в дощ

Або по факту ми просто показати хотіли, що сильні, мені без тебе так добре

мовляв подивися.

Так і живемо, за силу видаючи слабкість.

Не видаємо зовні біль свій ніяк.

Сила не тому, щоб вона всередині лежала.

Ми не в двох — інше лірика.

І якщо я не зателефоную ти не зателефонуєш, то хто що зробить за нас це малюк?

Сильний не той хто тікає, а хто повертається.

Адже падають все, але одиниці

піднімаються.

У мегаполісі згасли ліхтарі, місто завмерло в очікуванні зорі.

Але навіть якщо вона не прокинеться, ти моє небо, ти моє сонце.

Далеко, де пустельні піски без води висихають від туги

Чекають на дощ, якщо він не проллється, ти моє море, ти мої грози.