Твой ты сам - Bahh Tee

Твой ты сам, твой ты сам

Твой ты сам, твой ты сам

Неразлучны были сутки кряду

Проводила она в его больших объятиях.

Она любила тучу также как другие капли,

Незнающие друг о друге.

Много так их

Было у него, зачастую разрываясь

Между ними он запутывался, ошибаясь.

Разбивал сердца и разжав пальцы тонкие,

Они летели вниз под раскаты молний громкие.

И однажды разозлился и дождь лился,

Суток двое может.

Они летели вниз и,

Среди них та самая, что любила больше всех

Не видели глаза влюбленные, которые множество

Подобно ей обманутых, у земли у самой

Она была уверена — он ее поймает.

И верила, что это так он ее учит летать

До последнего.

И разбилась об асфальт.

Любовь придя уйдет,

Когда станет вдвоем в одних стенах тесно.

И рядом будут твои друзья, семья.

Любовь придя уйдет,

Когда станет вдвоем в одних стенах тесно.

Тебе помогут твои друзья, семья.

И твой ты сам.

Твой ты сам.

Неразлучны были сутки кряду

Проводили я в твоих, ты в моих объятиях.

Расскажи тогда, мы поверили бы вряд ли

Что это все театр, а в конце спектакля

Мы разойдемся как актеры, будто не знакомы

Мы так и не женились, но вражду ведь узаконим.

И отпустила просто, не стерпев мои загоны

Помню, в этот вечер дождь и грозы за окном.

И я полетел с высоты любви нашей,

К земле все ближе, от тебя все дальше.

Но я не капля, нет-нет.

Я же ведь мужчина,

Я могу любить сильно, но не наивен.

Я знал, что разобьюсь.

Был готов.

Чьи-то руки, меня спасли.

Поймав у земли у самой вдруг, и

Я подумал было — это ты переосмыслилась,

Но ошибся снова, спасибо моим близким.

Любовь придя уйдет,

Когда станет вдвоем в одних стенах тесно.

И рядом будут твои друзья, семья.

Любовь придя уйдет,

Когда станет вдвоем в одних стенах тесно.

Тебе помогут твои друзья, семья.

И твой ты сам.

Твой ты сам.

Твій ти сам, твій ти сам

Твій ти сам, твій ти сам

Нерозлучна була доба поспіль

Проводила вона в його великих обіймах.

Вона любила хмару також як інші краплі,

Незнаючі один про одного.

Багато так їх

Було у нього, часто розриваючись

Між ними він заплутувався, помиляючись.

Розбивав серця і розтиснув пальці тонкі,

Вони летіли вниз під гуркіт блискавок гучні.

І разу розлютився і дощ лився,

Доби дві може.

Вони летіли вниз і,

Серед них та сама, що любила найбільше

Не бачили очі закохані, які безліч

Подібно до неї обдурених, у землі у самої

Вона була впевнена — він її зловить.

І вірила, що це так він її вчить літати

До останього.

І розбилася про асфальт.

Любов прийшовши піде,

Коли стане вдвох в одних стінах тісно.

І поряд будуть твої друзі, сім'я.

Любов прийшовши піде,

Коли стане вдвох в одних стінах тісно.

Тобі допоможуть твої друзі, сім'я.

І твій ти сам.

Твій ти сам.

Нерозлучна була доба поспіль

Проводили я в твоїх, ти в моїх обіймах.

Розкажи тоді, ми повірили би навряд?

Що це все театр, а в кінці спектаклю

Ми розійдемося як актори, ніби не знайомі

Ми так і не одружилися, але ворожнечу узаконимо.

І відпустила просто, не стерпивши мої загони

Пам'ятаю, цього вечір дощ і грози за вікном.

І я полетів з висоти любові нашої,

До землі все ближче, від тебе все далі.

Але я не крапля, ні-ні.

Я ж ведь чоловік,

Я можу любити сильно, але не наївний.

Я знав, що розіб'юся.

Був готовий.

Чиїсь руки, мене врятували.

Спіймавши біля землі в самій раптом, і

Я подумав було — це ти переосмислилася,

Але помилився знову, дякую моїм близьким.

Любов прийшовши піде,

Коли стане вдвох в одних стінах тісно.

І поряд будуть твої друзі, сім'я.

Любов прийшовши піде,

Коли стане вдвох в одних стінах тісно.

Тобі допоможуть твої друзі, сім'я.

І твій ти сам.

Твій ти сам.