Руки к щекам - Bahh Tee

…я не простил…

а ты уже как-то остыла… как-то остыла…

остыл чай, что не донес я до твоей постели…

остались лишь вопросы без ответа в голове, и

сахар твоих поцелуев на моих губах

оборванный твой голос сонный на проводах

и если… в конце-концов все будет хорошо…

то… до конца еще нескоро — надо жить еще…

цветы в букете… первые… сколько было роз в нем

ты позабыла: значит было несерьезно…

между нами… ты вечно извинялась шибко,

а я прощал… но раны на душе зашить бы…

Когда ты все поймешь, меня уже не будет рядом

Не будем месяца считать мы по числам пятым

Для меня все просто так, для тебя так сложно

Я лишь хотел, чтобы ты прошлое забыла в прошлом

и целуя… твои ладони…

я оставил… поцелуев тебе там

и однажды… заскучаешь если вспомнив…

ты прижми руки к щекам…

в моменты грусти, если выпьешь — не отпустит…

когда окажутся лажовыми слова его о чувствах…

ты наберешь на память мой телефон…

а я сменил его давно, ты не узнаешь новый…

И я не думаю, что будет так, но если вдруг…

И не желаю вовсе, все же… если… вдруг…

Тебе напомнит что-то обо мне в светлом фоне

И заскучаешь… то прижми к щекам ладони…

так же как годы назад, закрыв глаза

я поцелую тебя в щеки нежно, не сказав

при это слова даже… во времена не ближние

мы молчали тоже, ведь слова были лишними

так же как годы назад, закрыв глаза

я вдохну твой аромат, по волосам

проведи пальцами и невзначай будто бы

я из твоих ладоней прошепчу: «с добрым утром»

и целуя… твои ладони…

я оставил… поцелуев тебе там

и однажды… заскучаешь если вспомнив…

ты прижми руки к щекам…

…я не пробачив…

а ти вже якось охолонула... якось охолонула...

охолонув чай, що не доніс я до твоєї ліжка...

залишилися лише питання без відповіді в голові, та

цукор твоїх поцілунків на моїх губах

обірваний твій голос сонний на проводах

і якщо... нарешті все буде добре...

то... до кінця ще нескоро — треба жити ще...

квіти в букеті... перші... скільки було троянд у ньому

ти забула: значить було несерйозно...

між нами… ти вічно вибачалася дуже,

а я прощав... але рани на душі зашити би...

Коли ти все зрозумієш, мене вже не буде поруч

Не будемо місяці рахувати ми за числами п'ятими

Для мене все просто так, для тебе так складно

Я тільки хотів, щоб ти минуле забула в минулому

і целуя… твої долоні…

я залишив... поцілунків тобі там

і одноразу... занудьгуєш якщо згадавши...

ти притисни руки до щеків…

в моменти смутку, якщо вип'єш — не відпустить…

коли виявляться лажовими слова його про почуття...

ти набереш на пам'ять мій телефон…

а я змінив його давно, ти не дізнаєшся новий...

І я не думаю, що буде так, але якщо раптом...

І не бажаю зовсім, все же... якщо... раптом...

Тобі нагадає щось про мене в світлому тлі

І занудьгуєш... то притисни до щоки долоні...

так як роки тому, заплющивши очі

я поцілую тебе в щоки ніжно, не сказавши

при цьому слова навіть… у часи не ближні

ми мовчали теж, адже слова були зайвими

так як роки тому, заплющивши очі

я вдихну твій аромат, за волосим

проведи пальцями й ненароком ніби

я з твоїх долонь прошепчу: «з доброго ранку»

і целуя… твої долоні…

я залишив... поцілунків тобі там

і одноразу... занудьгуєш якщо згадавши...

ти притисни руки до щеків…