По привычке - Bahh Tee

И я ушел от тебя… когда ушла твоя любовь

Ушла моя вера, когда ты забрала свои вещи

Ушла надежда, что все вернется, когда выглянуло солнце

Солнце… Это значит, что ты улыбалась

И ничего не осталось от той, прошлой, жизни

Осталась только твоя банка кофе и мои привычки.

Когда лучи солнца снова накроют землю,

И рассвет переливаться будет красным в небе

Я буду знать, что где-то, за много километров

Ты улыбаешься, улыбнусь и я наверно

Ведь говорят, что если любишь, то будешь счастливым

Счастьем своей любимой… и на ресницах иней

Это от счастья — я не огорчусь нисколько

Просто заварю и вылью, по привычке, кофе.

Припев:

Я вернусь к тебе однажды, но не в этой жизни

И не буду больше плакать, да и ты не кисни

Не обниму уже, когда тебе станет плохо

Не положу две ложки сахара в твой кофе.

Расставаясь я сказал тебе, что забуду,

А отвернувшись обещал себе, что помнить буду

Тебя я вечно… Вечерами, как обычно

Я молюсь за нас… Наверное, по привычке.

Ты рано просыпалась, я по привычке так же

Завожу будильник так, чтобы проснуться раньше,

Но он меня не будит, ведь еще ни разу не было

Чтобы я смог не думать и уснуть к этому времени.

Смог не грустить, а грусть по привычке

Выплескиваю в песни, что порою слишком личные

И написав очередные строки о тебе, не думая

Я разорву листок и отправлю в урну.

Отправлю в урну фотографии, мне хватит силы

Твои открытки на день святого Валентина,

День рожденья, новый год — лишь бы была причина

Ты так любила меня радовать и их дарила.

И как бы снова мне слова мои не вышли боком

Я бы ответил за твои ошибки перед богом

Только в жизни твоей все было бы отлично

Ты не любишь, но скучаешь… По привычке.

По привычке…

Припев:

Я вернусь к тебе однажды, но не в этой жизни

И не буду больше плакать, да и ты не кисни

Не обниму уже, когда тебе станет плохо

Не положу две ложки сахара в твой кофе.

Расставаясь я сказал тебе, что забуду,

А отвернувшись обещал себе, что помнить буду

Тебя я вечно… Вечерами, как обычно

Я молюсь за нас… Наверное, по привычке.

По привычке…

По привычке…

Расставаясь я сказал тебе, что забуду,

А отвернувшись обещал себе, что помнить буду

Тебя я вечно… Вечерами, как обычно

Я молюсь за нас… Наверное, по привычке.

І я пішов від тебе... коли пішла твоя любов

Пішла моя віра, коли ти забрала свої речі

Пішла надія, що все повернеться, коли визирнуло сонце

Сонце… Це означає, що ти посміхалася

І нічого не залишилося від того, минулого, життя

Залишилася тільки твоя банка кави та мої звички.

Коли промені сонця знову накриють землю,

І світанок переливатися буде червоним у небі

Я знатиму, що десь, за багато кілометрів

Ти посміхаєшся, посміхнуся і я напевно

Адже кажуть, що якщо любиш, то будеш щасливим

Щастям своєї коханої... і на віях іній

Це від щастя — я не засмутюсь анітрохи

Просто заварю і виливлю, за звичкою, кавою.

Приспів:

Я повернуся до тебе одного разу, але не в цьому житті

І не буду більше плакати, та і ти не кисні

Не обійму вже, коли тобі стане погано

Не покладу дві ложки цукру в твоїй каві.

Розлучаючись я сказав тобі, що забуду,

А відвернувшись обіцяв собі, що пам'ятати буду

Тебе я вічно… Вечорами, як завжди

Я молюся за нас… Напевно, за звичкою.

Ти рано прокидалася, я за звичкою так само

Заводжу будильник так, щоб прокинутися раніше,

Але он мене не будить, адже ще жодного разу не було

Щоб я зміг не думати і заснути до цього часу.

Зміг не сумувати, а сум за звичкою

Вихлюю в пісні, що часом надто особисті

І написавши чергові рядки про тебе, не думаючи

Я розірву листок і відправлю в урну.

Відправлю в урну фотографії, мені вистачить сили

Твої листівки на день святого Валентина,

День народження, новий рік — лише була причина

Ти так любила мене радувати і їх дарувала.

І як би знову мені слова мої не вийшли боком

Я би відповів за твої помилки перед богом

Тільки в твоєму житті все було чудово.

Ти не любиш, але сумуєш… За звичкою.

За звичкою…

Приспів:

Я повернуся до тебе одного разу, але не в цьому житті

І не буду більше плакати, та і ти не кисні

Не обійму вже, коли тобі стане погано

Не покладу дві ложки цукру в твоїй каві.

Розлучаючись я сказав тобі, що забуду,

А відвернувшись обіцяв собі, що пам'ятати буду

Тебе я вічно… Вечорами, як завжди

Я молюся за нас… Напевно, за звичкою.

За звичкою…

За звичкою…

Розлучаючись я сказав тобі, що забуду,

А відвернувшись обіцяв собі, що пам'ятати буду

Тебе я вічно… Вечорами, як завжди

Я молюся за нас… Напевно, за звичкою.