От души - Bahh Tee

Нам было нелегко, было слишком много лжи, но Господь нам с тобой терпенья

одолжил.

В этом городе, где цемент и этажи — ты даешь мне повод жить — от души.

Было нелегко, было слишком много лжи, но Господь нам с тобой терпенья одолжил.

В этом городе, где цемент и этажи — ты даешь мне повод жить — от души.

Через одну конечная, еще пара мгновений по венам метро тобой

Любимые герберы везу тебе я два букета: из цветов, —

Один, второй же из любви и светлых слов.

Мы с тобою будто ангелы, но ведь у каждого за спиною лишь одно крыло и лишь

обнявшись,

Слившись вместе сможем летать потерявши вес мы, когда мы вместе,

сердцу в груди тесно.

Моя принцесса, — не думай о последствиях — нет.

Сожми мою ладонь покрепче и

навстречу лету

Зашагаем мы с тобой и чередом течет жизнь вокруг.

Пока со мною ты — я реально

крут.

Ой мама-мама-мама — эта девочка огонь, либо согрет либо спалит нафиг мою голову

На кой мне ваши деньги, богатства и прочее золото, я немыслимо богат,

пока она со мною.

Нам было нелегко, было слишком много лжи, но Господь нам с тобой терпенья

одолжил.

В этом городе, где цемент и этажи — ты даешь мне повод жить — от души.

Было нелегко, было слишком много лжи, но Господь нам с тобой терпенья одолжил.

В этом городе, где цемент и этажи — ты даешь мне повод жить — от души.

(Было слишком много лжи, но Господь нам с тобой терпенья одолжил.

В этом городе, где цемент и этажи — ты даешь мне повод жить — от души.)

Нам говорили: мы не пара, а мы наплевали — правила нам не помеха,

ведь в любви законов нет.

И по проспекту шагая с утра уже усталый, улыбаясь прижимаю я тебя,

обняв за талию.

Моя малая, с ночи до утра гуляли мы с тобою по ночной столице и теперь не

снится мне.

Я наблюдаю как ты засыпаешь на рассвете и на смену тебе солнце вот уже стучится

в дверь.

Нам было нелегко, было слишком много лжи, но Господь нам с тобой терпенья

одолжил.

В этом городе, где цемент и этажи — ты даешь мне повод жить — от души.

Было нелегко, было слишком много лжи, но Господь нам с тобой терпенья одолжил.

В этом городе, где цемент и этажи — ты даешь мне повод жить — от души.

Нам было нелегко, было слишком много лжи, но Господь нам с тобой терпенья

одолжил.

В этом городе, где цемент и этажи — ты даешь мне повод жить — от души.

Было нелегко, было слишком много лжи, но Господь нам с тобой терпенья одолжил.

В этом городе, где цемент и этажи — ты даешь мне повод жить — от души.

Нам було нелегко, було занадто багато брехні, але Господь нам з тобою терпіння

позичив.

В цьому місті, де цемент і поверхи ти даєш мені привід жити від душі.

Було нелегко, було дуже багато брехні, але Господь нам з тобою терпіння позичив.

В цьому місті, де цемент і поверхи ти даєш мені привід жити від душі.

Через одну кінцеву, ще пару миттєвостей по венах метро тобою

Улюблені гербери везу тобі я два букети: з квітів,

Один, другий ж із любові і світлих слів.

Ми з тобою ніби ангели, але адже у кожного за спиною лише одне крило і лиш

обнявшись,

Злившись разом зможемо літати втративши вагу ми, коли ми разом,

серцю в грудях тісно.

Моя принцеса,—не думай про наслідки—ні.

Стисни мою долоню міцніше і

назустріч літу

Зайдемо ми з тобою і чергою тече життя навколо.

Поки зі мною ти — я реально

крутий.

Ой мама-мама-мама — ця дівчинка вогонь, або зігрітий або спалить нафіг мою голову

На якій мені ваші гроші, багатства та інше золото, я немислимо багатий,

поки вона зі мною.

Нам було нелегко, було занадто багато брехні, але Господь нам з тобою терпіння

позичив.

В цьому місті, де цемент і поверхи ти даєш мені привід жити від душі.

Було нелегко, було дуже багато брехні, але Господь нам з тобою терпіння позичив.

В цьому місті, де цемент і поверхи ти даєш мені привід жити від душі.

(Було занадто багато брехні, але Господь нам з тобою терпіння позичив.

В цьому місті, де цемент і поверхи ти даєш мені привід жити від душі.

Нам казали: ми не пара, а ми наплювали — правила нам не перешкода,

адже в любові законів немає.

І по проспекту крокуючи з ранку вже втомлений, посміхаючись притискаю я тебе,

обійнявши за талію.

Моя мала, з ночі до ранку гуляли ми з тобою по нічної столиці і тепер не

сниться мені.

Я спостерігаю як ти засинаєш на світанку і на зміну тобі сонце ось уже стукає

у двері.

Нам було нелегко, було занадто багато брехні, але Господь нам з тобою терпіння

позичив.

В цьому місті, де цемент і поверхи ти даєш мені привід жити від душі.

Було нелегко, було дуже багато брехні, але Господь нам з тобою терпіння позичив.

В цьому місті, де цемент і поверхи ти даєш мені привід жити від душі.

Нам було нелегко, було занадто багато брехні, але Господь нам з тобою терпіння

позичив.

В цьому місті, де цемент і поверхи ти даєш мені привід жити від душі.

Було нелегко, було дуже багато брехні, але Господь нам з тобою терпіння позичив.

В цьому місті, де цемент і поверхи ти даєш мені привід жити від душі.