Она - принцесса - Bahh Tee

Она принцесса…

изгнанная из своего же королевства…

из его сердца… за неименьем места

среди путан, шалав и прочей ереси…

во мраке комнаты, у подоконника… тихо плакала

и вторила себе «все хорошо», однако

чего хорошего в обшарпанных стенах этих?

в пледе.

чертовом, что без него даже не греет?

время… залечит ее раны вряд ли,

только так чтоб руки онемели сжать бы…

его в своих объятьях…

что ни делается к лучшему, на самом деле

люди говорили, но едва ли она в это верила

чистая, как море, грустная, как небо

она пробует впервые в жизни сигареты

вдыхая дым с воздухом, выдыхает кашлем

со стороны… не помогает отчего-то

как перестали помогать любимые мелодии

бежит на звон телефона в другую комнату…

но… звонит не он, а кто-то…

Она принцесса и всегда при параде

спросит если… для него, все в поряде

там, где сердце… должно биться

у нее… глубокий кратер

чистая, как море, грустная, как небо…

она шагает в злачные места, где и не была

забыть что было нереально, хотя бы временно

притупить бы боль, уже неважно как именно

не знавши вкуса алкоголя, кроме шампанского

ведет за стойкой барной с незнакомцем разговор

знал бы он, что… за улыбкой глянцевой…

у неё.

тогда бы не звал домой…

алкоголь… не помогает отчего-то

как перестали помогать любимые мелодии

бежит на звон телефона в другую комнату…

но… звонит не он, а кто-то…

Она принцесса и всегда при параде

спросит если… для него, все в поряде

там, где сердце… должно биться

у нее… глубокий кратер

чистая, как море, грустная, как небо…

засыпая утром просыпается к обеду

не верит в лето, не верит больше в хэппи энды

с натянутой улыбкой принимает комплименты

Вона принцеса.

вигнана зі свого королівства…

з його серця... за немає місця

серед плутан, шалав та іншої брехні…

у темряві кімнати, біля підвіконня… тихо плакала

і вторила собі «все добре», проте

чого доброго в обшарпаних стінах цих?

у пледі.

чортовому, що без нього навіть не гріє?

час... залікує її рани навряд лі,

тільки так щоб руки заніміли стиснути...

його у своїх обіймах…

що ні робиться до кращого, насправді

люди говорили, але|чи|чи вона в|це вірила

чиста, як море, сумна, як небо

вона пробує вперше в житті сигарети

вдихаючи дим із повітрям, видихає кашлем

зі сторони... не допомагає чомусь

як перестали допомагати улюблені мелодії

біжить на дзвінок телефону в іншу кімнату…

але... дзвонить не він, а хто...

Вона принцеса і завжди при параді

запитає якщо… для нього, все в порядку

там, де серце… має битися

у ні… глибокий кратер

чиста, як море, сумна, як небо.

вона крокує в злачні місця, де і не була

забути що було нереально, хоча би тимчасово

притупити б біль, вже неважливо як саме

не знавши смаку алкоголю, крім шампанського

веде за стійкою барною з незнайомцем розмову

знав би він, що… за усмішкою глянсовою…

у неї.

тоді би не кликав додому...

алкоголь… не допомагає чомусь

як перестали допомагати улюблені мелодії

біжить на дзвінок телефону в іншу кімнату…

але... дзвонить не він, а хто...

Вона принцеса і завжди при параді

запитає якщо… для нього, все в порядку

там, де серце… має битися

у ні… глибокий кратер

чиста, як море, сумна, як небо.

засинаючи вранці прокидається до обіду

не вірить у літо, не вірить більше в хепі енди

з натягнутою посмішкою приймає компліменти