Лейла - Bahh Tee

Красит на ночь губы, мажет тенью веки.

Прячет боль под пудрой, а чулки под юбкой.

Кто-то ждет там в гости, ждут подруги в клуб

И обжигает ноздри, мажет дрянью зубы.

Куда тебя заносит на краю, да что с тобой?

Ты сердце по-другому убаюкай, успокой.

Дорога белая, что свиду приведет к обрыву.

Покружит мимо облаков, да выбросит в огонь.

Ты перепутала составы поезда, слезай.

Ведь эти лица приведут тебя в пустой вокзал.

Там за углами тени, хоть и с виду так красиво —

Поймешь только тогда, когда дойдешь ты до конца.

Припев:

Лей-лей, что с тобой стало?

Лей-лей, где твоя гордость?

Лей-лей… О, лей-лей, лей-лей.

О, лей-лей…

Лей-лей, что с тобой стало?

Лей-лей, где твоя гордость?

Лей-лей… О, лей-лей, лей-лей.

О, лей-лей…

Просто койка в новостройке на востоке.

Просто стены, просто окна… Будь ты проклят.

Просто койка в новостройке на востоке.

Просто стены и просто комната, но будь ты проклят —

Ведь бьется током тут даже фото, что…

Сложены в стопку воспоминаний полка,

Ломится подарками, колется иголками.

Не успев она еще познать жизнь толком —

Ощутила, как она бывает жестока.

Они были рядом пять лет, но в итоге —

Сделав ей ребенка, сделал ноги.

Она осталась в оди-одиночку,

Люди так быстро слухи породили.

И прямо все, как в песне Сереги:

Загубили Лялю.

Лялю Лейлу загубили.

Было больно, будто бы навылет очередью пуль тело прошили.

Ждала, но даже ангел-хранитель не долетел, видимо поломал крылья.

Все бы было иначе совсем, если бы она не залетела.

Все из-за ребенка.

Она не понимала деть его куда и решила, что избавится от него абортом.

Мама не поймет, яду бы напиться.

Папа не простит, прямо из больницы

Убежала в направлени столицы —

Залечить боль, позабыв уже о принципах.

Припев:

Лей-лей, что с тобой стало?

Лей-лей, где твоя гордость?

Лей-лей… О, лей-лей, лей-лей.

О, лей-лей…

Лей-лей, что с тобой стало?

Лей-лей, где твоя гордость?

Лей-лей… О, лей-лей, лей-лей.

О, лей-лей…

Фарбує на ніч губи, маже тінню повіки.

Ховає біль під пудрою, а панчохи під спідницею.

Хтось чекає там у гості, чекають подруги в клуб

І обпалює ніздрі, маже погані зуби.

Куди тебе заносить на краю, так що з тобою?

Ти серце по-іншому закочуй, заспокой.

Дорога біла, що на вигляд приведе до обриву.

Покрутить повз хмари, та викине у вогонь.

Ти переплутала потяги, злазь.

Адже ці особи приведуть тебе до порожнього вокзалу.

Там за кутами тіні, хоч і з виду так гарно —

Зрозумієш тільки тоді, коли дійдеш ти до кінця.

Приспів:

Лей-лей, що з тобою стало?

Лей-лей, де твоя гордість?

Лей-лей… О, лей-лей, лей-лей.

О, лей-лей…

Лей-лей, що з тобою стало?

Лей-лей, де твоя гордість?

Лей-лей… О, лей-лей, лей-лей.

О, лей-лей…

Просто ліжко в новобудові на сході.

Просто стіни, просто вікна… Будь ти проклятий.

Просто ліжко в новобудові на сході.

Просто стіни і просто кімната, але будь ти проклятий

Адже б'ється струмом тут навіть фото, що…

Складені в стопку спогадів полку,

Ломається подарунками, колеться голками.

Не встигнувши вона ще пізнати життя до ладу —

Відчула, як вона жорстока.

Вони були поряд п'ять років, але в підсумку.

Зробивши їй дитину, зробив ноги.

Вона залишилася в одиночку,

Люди так швидко чутки породили.

І прямо все, як у пісні Серьоги:

Занапастили Лялю.

Лялю Лейлу занапастили.

Було боляче, ніби навиліт чергою куль тіло прошили.

Чекала, але навіть ангел-охоронець не долетів, мабуть поламав крила.

Все було б інакше зовсім, якщо б вона не залетіла.

Все через дитину.

Вона не розуміла діти його куди і вирішила, що позбудеться його абортом.

Мама не зрозуміє, отрути б напитися.

Тато не пробачить, прямо з лікарні

Втекла в напрямку столиці —

Залікувати біль, забувши вже про принципи.

Приспів:

Лей-лей, що з тобою стало?

Лей-лей, де твоя гордість?

Лей-лей… О, лей-лей, лей-лей.

О, лей-лей…

Лей-лей, що з тобою стало?

Лей-лей, де твоя гордість?

Лей-лей… О, лей-лей, лей-лей.

О, лей-лей…