Кто вспомнит нас? - Bahh Tee

Она звонила, но никто не брал трубку дома,

А на мобильном гудки и голос монотонный

сообщал, что недоступен видимо, вне зоны

действия сети, поговори со мной, поговори…

Я надоела, ты просто изменил свой номер

Не дозвонилась, как тогда, в тот день, когда помер

Твой отец, моя пантомима над могилой

Без кого-либо, одна его я схоронила,

А он сжимал мою ладонь… и до последнего

молил Бога дать минуту, чтобы наследника

своего увидеть… Что ты уже в дороге —

я наврала ему.

А теперь я одинока

Это так много оказалось — просто видеть сына,

А ты заедь хоть на минуту, проезжая мимо

Нашей хрущевки… И если виноваты сами

да простит нас Господь… таким тебя мы воспитали…

Мы не звоним родителям, забываем просто,

не вспоминаем… но однажды все вернется

К нам самим, брат… и в последний час

кто вспомнит нас?

кто вспомнит нас?

грустный город, грустные глаза дворняги

подобрала на улице, просто стало жалко

или одиноко может быть, хотя бы столько же сострадания прояви и ты ко мне

жена твоя звонила, услышав извинилась

и трубку бросила, сказав, что номером ошиблась,

но не так все, я узнала ведь по голосу

она проверила: жива ли я?

живая всё

все что было между матерью и сыном — в прошлом,

а ты ждешь все, как освобожу жилплощадь

тебе это надо?

забирай!

ради Бога

я заберу с собою лишь потрепанные фото

Это так много оказалось — просто видеть сына,

А ты заедь хоть на минуту, проезжая мимо

Нашей хрущевки… И если виноваты сами

да простит нас Господь… таким тебя мы воспитали…

Мы не звоним родителям, забываем просто,

не вспоминаем… но однажды все вернется

К нам самим, брат… и последний час

кто вспомнит нас?

кто вспомнит нас?

Вона дзвонила, але ніхто не брав трубку будинку,

А на мобільному гудку і голос монотонний

повідомляв, що недоступний, мабуть, поза зоною

дії мережі, поговори зі мною, поговори…

Я набридла, ти просто змінив свій номер

Не дзвонилася, як тоді, того дня, коли помер

Твій батько, моя пантоміма над могилою

Без будь-кого, одна його я поховала,

А він стискав мою долоню... і до останнього

благав Бога дати хвилину, щоб спадкоємця

свого побачити… Що ти вже в дорозі

я наврала йому.

А тепер я самотня

Це так багато виявилося— просто бачити сина,

А ти заїдь хоч на хвилину, проїжджаючи повз

Нашої хрущовки... І якщо винні самі

так простить нас Господь… таким тебе ми виховували…

Ми не дзвонимо батькам, забуваємо просто,

не згадуємо… але  одного разу все повернеться

До самих, брате… і в останню годину

хто згадає про нас?

хто згадає про нас?

сумне місто, сумні очі дворняги

підібрала на вулиці, просто стало шкода

або самотньо може бути, хоча би стільки ж співчуття прояви і ти до мене

дружина твоя дзвонила, почувши вибачилася

і трубку кинула, сказавши, що номером помилилася,

але не так все, я дізналася по голосу

вона перевірила: чи жива я?

жива все

все що було між матір'ю і сином — у минулому,

а ти чекаєш усе, як звільню житлоплощу

тобі це треба?

забирай!

заради Бога

я заберу з собою лише пошарпані фото

Це так багато виявилося— просто бачити сина,

А ти заїдь хоч на хвилину, проїжджаючи повз

Нашої хрущовки... І якщо винні самі

так простить нас Господь… таким тебе ми виховували…

Ми не дзвонимо батькам, забуваємо просто,

не згадуємо… але  одного разу все повернеться

До самих, брат... і остання година

хто згадає про нас?

хто згадає про нас?