Эта ли боль - это любовь? - Bahh Tee

Говорили – ты поймёшь, когда она придёт

И почувствуешь, как невесомость в небо унесёт.

Говорили, что она – чистая вода,

Не напьёшься никогда.

Принял за невесомость

Падение в пропасть, чуть не разбился.

Умирал от жары.

Ты солёное море, -

Тобой не напиться.

Переставал дышать с тобой в такт,

Но не спасал меня этот факт.

Ты мой савап, что унесёт в ад яд.

Меня разрывает изнутри, и я

Забываю, как дышать;

эта ли боль – это любовь!

Словно покидаю этот мир, если покидаешь хоть на шаг.

Эта ли боль – это любовь.

Эта ли боль – это любовь.

Эта ли боль – это любовь.

Эта ли боль – это любовь.

Эта ли боль – это любовь.

Ты как будто бы судьбе непокорна назло.

Наперекор всему любить так сильно смогла.

Я бы сказал – тебе несказанно повезло,

Да только полюбила вот меня.

Ты, как и все - мечтала о принце.

Похоже я совсем не тот.

Может Амур и целился в сердце,

Но промахнулся прямо в лоб.

Я выжигаю твою нежность всю без остатка.

Обугленное сердце еле тлеет, но не греет.

Если чувства сядут – не поможет подзарядка.

Холод души твоей не согреют батареи.

Ты сохранила все мои письма,

Я берегу все наши мгновения.

Если все так, то в чем же тут смысл?

Ведь любовь – Божий дар, а мы её не ценим.

Меня разрывает изнутри, и я

Забываю, как дышать;

эта ли боль – это любовь!

Словно покидаю этот мир, если покидаешь хоть на шаг.

Эта ли боль – это любовь.

Эта ли боль – это любовь.

Эта ли боль – это любовь.

Эта ли боль – это любовь.

Эта ли боль – это любовь.

Говорили - ти зрозумієш, коли вона прийде

І відчуєш, як невагомість у небо віднесе.

Говорили, що вона – чиста вода,

Не нап'єшся ніколи.

Прийняв за невагомість

Падіння в прірву, мало не розбився.

Вмирав від спеки.

Ти солоне море, -

Тобою не напитися.

Переставав дихати з тобою в такт,

Але не врятував мене цей факт.

Ти мій савап, що віднесе в пекло отруту.

Мене розриває зсередини, і я

Забуваю, як дихати;

чи цей біль – це кохання!

Немов покидаю цей світ, якщо залишаєш хоч на крок.

Чи цей біль – це кохання.

Чи цей біль – це кохання.

Чи цей біль – це кохання.

Чи цей біль – це кохання.

Чи цей біль – це кохання.

Ти ніби долі непокірна на зло.

Всупереч усьому любити так сильно змогла.

Я б сказав - тобі дуже пощастило,

Та тільки покохала ось мене.

Ти, як і всі, мріяла про принца.

Схоже, я зовсім не той.

Може Амур і цілився в серці,

Але схибив прямо в лоб.

Я випалюю твою ніжність всю без залишку.

Обвуглене серце ледве тліє, але не гріє.

Якщо почуття сядуть – не допоможе заряджання.

Холод душі твоєї не зігріє батареї.

Ти зберегла всі мої листи,

Я бережу всі наші миті.

Якщо все так, то в чому тут сенс?

Адже любов – Божий дар, а ми її не цінуємо.

Мене розриває зсередини, і я

Забуваю, як дихати;

чи цей біль – це кохання!

Немов покидаю цей світ, якщо залишаєш хоч на крок.

Чи цей біль – це кохання.

Чи цей біль – це кохання.

Чи цей біль – це кохання.

Чи цей біль – це кохання.

Чи цей біль – це кохання.