Воспитание - Bahh Tee, Drey

Мне наверное было не больше десяти, когда я понял, что мир не так уж справедлив.

Вышел один на один, ну знаешь, детская драка, его друзья впряглись за него,

мои зассали.

И я шагал домой, помню, весь потрёпанный и пускал слезы, но не от телесной боли.

Пусть раны ноют, это все проходит, а ушибы сердца будешь ты по жизни помнить.

Преданный друзьями, когда увидел маму, как и любой ребенок сделал бы — я

заплакал.

Отец спросил в чем дело, когда рассказал я, добавил сверху, сказал,

чтоб не возвращался.

Домой больше побитым, что я ему не сын, если не поломаю зубы каждому из них.

Я был в шоке, честно говоря, но не струсил и выловил по одному каждого из той

тусы.

Прошло много лет, и смотря назад теперь, я понимаю, что могу смотря в глаза

тебе.

Сказать: «Спасибо, отец, ты воспитал мужчину» и будь уверен, я воспитаю так же

сына.

Отец, спасибо, ты воспитал во мне мужчину, твои слова по сей день придают мне

силу.

В глазах пламя, внутри вера, свое бремя, я пронесу по жизни стоя — будь уверен.

Отец, спасибо, ты воспитал во мне мужчину, твои слова по сей день придают мне

силу.

В глазах пламя, внутри вера, свое бремя, я пронесу по жизни стоя — будь уверен.

Опыт юных лет голосом из прошлого, помни, сын, — все, что ни делается к лучшему.

Я слушал это правило отца, но не знал еще насколько он был тогда прав.

Как и всех не обошел максимализм, помню, реки алкоголя во дворах лились.

Шумные компании, к девочке домой с цветами, к себе домой идешь после девочки

усталый.

Недовольство мамы, что взрослею рано, а как иначе, объясни папа то нормально

Ты же понимал меня, вспоминая молодость свою, а я ценю количество твоих заслуг.

Люди не дадут соврать, привожу тебя в пример, когда сам в то время приношу им

только вред.

Слово «отец» во мне вызывает гордость, надеюсь и мой сын сможет сказать о том

же.

Отец, спасибо, ты воспитал во мне мужчину, твои слова по сей день придают мне

силу.

В глазах пламя, внутри вера, свое бремя, я пронесу по жизни стоя — будь уверен.

Отец, спасибо, ты воспитал во мне мужчину, твои слова по сей день придают мне

силу.

В глазах пламя, внутри вера, свое бремя, я пронесу по жизни стоя — будь уверен.

Мені мабуть було не більше десяти, коли я зрозумів, що світ не такий справедливий.

Вийшов один на один, ну знаєш, дитяча бійка, його друзі впряглися за нього,

мої засмоктали.

І я  крокував додому, пам'ятаю, весь пошарпаний і пускав сльози, але не від тілесного болю.

Нехай рани ниють, це все минає, а забиті серця ти будеш пам'ятати.

Відданий друзями, коли побачив маму, як і будь-яка дитина зробив би — я

заплакав.

Батько запитав у чому справа, коли розповів я, додав зверху, сказав,

щоб не повертався.

Додому більше побитим, що я не син, якщо не поламаю зуби кожному з них.

Я був у шоці, чесно кажучи, але не струсив і виловив по одному кожного з тієї

туси.

Пройшло багато років, і дивлячись тепер, я розумію, що можу дивлячись у очі

тобі.

Сказати: «Дякую, батьку, ти виховав чоловіка» і будь впевнений, я виховаю так же

сина.

Батько, дякую, ти виховав у мені чоловіка, твої слова досі надають мені

силу.

В очах полум'я, всередині віра, свій тягар, я пронесу по життя стоячи — будь впевнений.

Батько, дякую, ти виховав у мені чоловіка, твої слова досі надають мені

силу.

В очах полум'я, всередині віра, свій тягар, я пронесу по життя стоячи — будь впевнений.

Досвід юних років голосом з минулого, пам'ятай, сину,— все, що не робиться на краще.

Я слухав це правило батька, але не знав ще наскільки він був тоді правий.

Як і всіх не обійшов максималізм, пам'ятаю, річки алкоголю у дворах лилися.

Гучні компанії, до дівчинки додому з квітами, до себе додому йдеш після дівчинки

стомлений.

Невдоволення мами, що дорослішаю рано, а як інакше, поясни тато то нормально

Ти ж розумів мене, згадуючи молодість свою, а я ціную кількість твоїх заслуг.

Люди не дадуть збрехати, наводжу тебе в приклад, коли сам в той час приношу їм

лише шкода.

Слово «батько» у мене викликає гордість, сподіваюся і мій син зможе сказати про

ж.

Батько, дякую, ти виховав у мені чоловіка, твої слова досі надають мені

силу.

В очах полум'я, всередині віра, свій тягар, я пронесу по життя стоячи — будь впевнений.

Батько, дякую, ти виховав у мені чоловіка, твої слова досі надають мені

силу.

В очах полум'я, всередині віра, свій тягар, я пронесу по життя стоячи — будь впевнений.