The First Man On Earth - Ayreon

It is 50 000 B.C.

The world is almost empty;

nature is still untouched by man.

Off in the

distance, a clan of ape-like creatures gather near a cliff side.

But I am the first to stand.

I must be…

In fields of green, vast as the oceans

Is this a dream, is it evermore?

A million years, fast as a notion

I stand alone here on the silent shore

I’m after prey in the fields

Shelter in a cave from the cold and lonely nights

And now it all seems so real

Warming at the fireside beneath the pale moonlight

This is the dawn of time

I am the first to stand

Looking through the eyes of the primal man

This is the dawn of time

Witnessing the birth

I am the first man on earth

The skies of blue reach to the heavens

They go on and on forevermore

No avenues, no city sidewalks

Planet Mars is but ancient lore

This place has all that I need

No computers glowing screens, no industrial machines

Somehow it all seems surreal

Memories of days gone by, a slowly fading scene

No one here to blame me No one here to hurt

So much space here to occupy my mind

I can breathe the breath of virgin land

The firefly at nighttime

The sounds of nothing known

And I belong here like I never have before

The wandering child returning home

When twilight falls, red is the sunset

Planets appear across the colored sky

No prison walls, no war, no bloodshed

Hard to believe this new world will die

I wish that I could stay for a while

In the dream world that the sequencer creates

And though it all seems so real

Now I fear the time is gone, I feel its heavy weight

Hold on to this moment in time

Savor a life how it used to be Hold on to the world in its prime

Breathe in the air, feel the energy

Це 50 000 років до нашої ери

Світ майже порожній;

природа досі недоторкана людиною.

Вимкнено в 

на відстані, клан мавпоподібних створінь збирається біля скелі.

Але я перший, хто встане.

Я мабуть…

У зелених полях, величезних, як океани

Чи це мрія, це завжди?

Мільйон років, швидко, як ідея

Я стою один тут, на тихому березі

Я шукаю здобич у полях

Сховайтеся в печері від холодних і самотніх ночей

А тепер все здається таким реальним

Тепле біля каміна під блідим місячним світлом

Це світанок часу

Я перший, хто встане

Дивлячись очима первісної людини

Це світанок часу

Свідком народження

Я перша людина на землі

Синє небо тягнеться до небес

Вони тривають і віки

Ні проспектів, ні міських тротуарів

Планета Марс — лише стародавнє знання

У цьому місці є все, що мені потрібно

Ніяких екранів комп’ютерів, що світяться, ні промислових машин

Чомусь все це здається сюрреалістичним

Спогади про минулі дні, сцена, що повільно згасає

Тут немає нікого, щоб звинувачувати мене

Тут так багато місця, щоб зайняти мій розум

Я можу вдихнути подих незайманої землі

Світлячок вночі

Звуки невідомого

І я належу сюди, як ніколи раніше

Мандрівна дитина повертається додому

Коли настають сутінки, червоний — захід сонця

На кольоровому небі з’являються планети

Ні тюремних стін, ні війни, ні кровопролиття

Важко повірити, що цей новий світ помре

Я хотів би залишитися на деякий час

У світі мрій, який створює секвенсор

І хоча все це здається таким реальним

Тепер я боюся, що час пройшов, я відчуваю його важку вагу

Тримайте цей момент часу

Насолоджуйтесь життям, яким воно було Тримайте за світ у розквіті сил

Вдихніть повітря, відчуйте енергію