Beyond The Last Horizon - Ayreon

ROBERT SOETERBOEK:

Ready for the enemy

Hungry for the battle

Fighting hard for victory

In the army of the king

Armed with shield and sword

We mounted our horses

Leaving on a sacred quest

On our way to fight the holy war

They attacked from different sides

Hard pressed with numbers

We could not even run nor hide

We had to stand and fight

Then I felt a blade of steel

Penetrate my armour

I did not dream the pain was real

As I went down I knew my time had come…

EDWARD REEKERS:

And then he rode into the night

Towards that eerie distant light that seemed to charm him

EDWARD REEKERS: Until he came to a road that disappeared

OKKIE HUYSDENS: Beyond the last horizon

EDWARD REEKERS:

He knew there’d be no way back

Once he had vanished in the blackness of infinity

EDWARD REEKERS: And so he gathered all his strength not to descend

OKKIE HUYSDENS: Into the valley of death…

ROBERT SOETERBOEK: Into the valley of death…

ROBERT SOETERBOEK:

I opened up my weary eyes

The haze slowly lifted

The mighty roar of battlecries

Stopped ringing in my ears

I gazed upon a friendly face

He carried me to safety

I told him of this frightening place

And of my journey back from the other side

EDWARD REEKERS:

And then he rode into the night

Towards that eerie distant light that seemed to charm him

EDWARD REEKERS: Until he came to a road that disappeared

OKKIE HUYSDENS: Beyond the last horizon

EDWARD REEKERS:

He knew there’d be no way back

Once he had vanished in the blackness of infinity

EDWARD REEKERS: And so he gathered all his strength not to descend

OKKIE HUYSDENS: Into the valley of death…

ROBERT SOETERBOEK: Into the valley of death…

EDWARD REEKERS:

And then he rode into the night

Towards that eerie distant light that seemed to charm him

ROBERT SOETERBOEK:

A force so seductive

And yet so destructive and cruel

EDWARD REEKERS: Until he came to a road that disappeared

OKKIE HUYSDENS: Beyond the last horizon

ROBERT SOETERBOEK:

I followed that road to the edge of eternity

EDWARD REEKERS:

He knew there’d be no way back

Once he had vanished in the blackness of infinity

ROBERT SOETERBOEK:

I fought for my life

For I had to survive the ordeal

EDWARD REEKERS: And so he gathered all his strength not to descend

OKKIE HUYSDENS: Into the valley of death…

ROBERT SOETERBOEK: Into the valley of death…

РОБЕРТ СОЕТЕРБУК:

Готовий до ворога

Голодний до бою

Завзято боротися за перемогу

В армії короля

Озброєний щитом і мечем

Ми сідали на наших коней

Вирушати в священний квест

На нашому шляху воювати священну війну

Вони атакували з різних сторін

Важко натискають цифри

Ми не могли навіть втекти чи сховатися

Ми повинні були встояти і боротися

Тоді я відчув сталеве лезо

Проникни в мої броні

Мені не снилося, що біль був справжнім

Коли я спускався, я знав, що настав мій час…

ЕДВАРД РІКЕРС:

А потім в’їхав у ніч

До того моторошного далекого світла, яке, здавалося, зачарувало його

ЕДВАРД РІКЕРС: Поки він не дійшов до дороги, яка зникла

ОККІ ГАЙСДЕНС: За останнім горизонтом

ЕДВАРД РІКЕРС:

Він знав, що дороги назад не буде

Колись він зник у темряві нескінченності

ЕДВАРД РІКЕРС: І тому він зібрав усі свої сили, щоб не спуститися

ОККІ ГАЙСДЕНС: У долину смерті…

РОБЕРТ СОЕТЕРБУК: У долину смерті…

РОБЕРТ СОЕТЕРБУК:

Я розплющив втомлені очі

Серпанок повільно піднявся

Могутній рев бойових кличів

Перестав дзвонити у вухах

Я подивився на приязне обличчя

Він відвіз мене в безпечне місце

Я розповіла йому про це страшне місце

І про мою подорож із іншого боку

ЕДВАРД РІКЕРС:

А потім в’їхав у ніч

До того моторошного далекого світла, яке, здавалося, зачарувало його

ЕДВАРД РІКЕРС: Поки він не дійшов до дороги, яка зникла

ОККІ ГАЙСДЕНС: За останнім горизонтом

ЕДВАРД РІКЕРС:

Він знав, що дороги назад не буде

Колись він зник у темряві нескінченності

ЕДВАРД РІКЕРС: І тому він зібрав усі свої сили, щоб не спуститися

ОККІ ГАЙСДЕНС: У долину смерті…

РОБЕРТ СОЕТЕРБУК: У долину смерті…

ЕДВАРД РІКЕРС:

А потім в’їхав у ніч

До того моторошного далекого світла, яке, здавалося, зачарувало його

РОБЕРТ СОЕТЕРБУК:

Сила, така спокуслива

І водночас такий руйнівний і жорстокий

ЕДВАРД РІКЕРС: Поки він не дійшов до дороги, яка зникла

ОККІ ГАЙСДЕНС: За останнім горизонтом

РОБЕРТ СОЕТЕРБУК:

Я пішов цією дорогою до краю вічності

ЕДВАРД РІКЕРС:

Він знав, що дороги назад не буде

Колись він зник у темряві нескінченності

РОБЕРТ СОЕТЕРБУК:

Я боровся за своє життя

Бо мені довелося пережити випробування

ЕДВАРД РІКЕРС: І тому він зібрав усі свої сили, щоб не спуститися

ОККІ ГАЙСДЕНС: У долину смерті…

РОБЕРТ СОЕТЕРБУК: У долину смерті…