Message In a Bottle - Attalus

we were free.

we were brave.

we thought Providence our slave.

til the Sea rose to fight.

sent us hurling to our grave.

we cried out as we drowned.

but our voices made no sound in the waves.

not a truce nor a bribe could help us in that Tide.

all our faith.

all our pride.

all our strength was cast aside.

we were lost to the Sea.

sunk and buried underneath.

but I survived.

and it came without a warning.

swept upon us in the morning.

in the middle of our laughter when all was well.

that unspeakable disaster fell.

we were kings.

we were kin.

fought as brothers til the end.

we were drunk.

we were hazed.

we threw caution to the wind.

we were gods so we thought.

but we learned who we were then:

only men.

so pay attention to the warning.

if you want to see the morning.

in the middle of our laughter when all was well.

that unspeakable disaster crashed into our anchor.

sent us falling to our Maker.

so heed the words of one who lived to tell the tale.

learn a lesson from the men who fell.

i don’t know why i survived.

i too deserved to die.

but Providence has turned His eye.

and Grace has chosen me to stay.

to live another day.

to give this heart a word to write.

of Peace.

that reached through the debris of that wreckage i call me.

and brought me safely through the night.

of Love.

stronger than the flood.

that fills my heart like blood.

and keeps me anchored to the Light.

so listen to what i have found.

when my world ran aground.

Grace was still a greater Tide.

and all that i have left to say to those who’ve lost their way: Grace can even

save a shipwrecked life.

ми були вільні.

ми були сміливими.

ми вважали Провидіння своїм рабом.

доки море не піднялося на боротьбу.

послав нас кинути у нашу могилу.

ми кричали, ми тонули.

але наші голоси не звучали в хвилях.

ні перемир’я, ні хабар не могли б допомогти нам у тому припливі.

вся наша віра.

вся наша гордість.

всі наші сили були відкинуті.

ми загубилися для моря.

затоплений і похований під ним.

але я вижив.

і це прийшло без попередження.

налетів на нас вранці.

посеред нашого сміху, коли все було добре.

впало те невимовне лихо.

ми були королями.

ми були родичами.

воювали як брати до кінця.

ми були п’яні.

ми були затьмарені.

ми викинули застереження на вітер.

ми були богами, так ми думали.

але ми дізналися, ким ми  були тоді:

тільки чоловіки.

тож зверніть увагу на попередження.

якщо ти хочеш побачити ранок.

посеред нашого сміху, коли все було добре.

те невимовне лихо врізалося в наш якір.

надіслав нас нашому Творцю.

тож дослухайтеся до слів того, хто дожив, щоб розповісти цю історію.

вивчити урок у тих, хто впав.

я не знаю, чому я вижив.

я заслужив померти.

але Провидіння звернуло Його око.

і Грейс обрала мене , щоб залишитися.

щоб прожити ще один день.

щоб дати цьому серцю слово, щоб написати.

миру.

що простягається крізь уламки тих уламків, які я називаю.

і провів мене безпечно через ніч.

любові.

сильніший за повінь.

що наповнює моє серце, як кров.

і тримає мене прив’язаним до Світла.

тож послухайте, що я знайшов.

коли мій світ сів на мілину.

Благодать все ще була великим припливом.

і все, що мені залишилось сказати тим, хто заблукав: Грейс може навіть

врятувати життя потерпілого корабельну аварію.