Сити-17 - ATRAIDES

Не грусти, мы с тобой навсегда пропадём за оградой

Нам бетоном залили глаза, мы из сити-17

Если я попадусь, то тогда отпусти мои пальцы

Лучше просто запомни, что я не смогу улыбаться

Не грусти, мы с тобой навсегда пропадём за оградой

Нам бетоном залили глаза, мы из сити-17

Если я попадусь, то тогда отпусти мои пальцы

Лучше просто запомни, что я не смогу улыбаться

В который раз покидаю свой дом

Я лунатик, уставший прятаться

Все, с меня хватит

Я не знаю.

Кругом иконы палят

Ненависть вонзается в спину пружинами кровати

Эй, я тут вообще-то следы заметаю

Кто-то там тянется к небу, но он коснётся навряд ли

Мы в толпе людей, куда идти непонятно

Проклятый холод нас окутал от макушек до пяток

И не пытайся, потуги мимо кассы

Каждый твой гребаный выдох стынет

Прости, всё напрасно!

Добро пожаловать в сити-17

Лучше сотри улыбку с лица и слейся с биомассой

Тихо, не скули, заборы бьются током

Наша попытка убежать в этой кислотной луже сдохла

Мы словно забыты богом и не душит икота

Вокруг снуют дементры, но им нечем утолить свой голод

Не грусти, мы с тобой навсегда пропадём за оградой

Нам бетоном залили глаза, мы из сити-17

Если я попадусь, то тогда отпусти мои пальцы

Лучше просто запомни, что я не смогу улыбаться

Не грусти, мы с тобой навсегда пропадём за оградой

Нам бетоном залили глаза, мы из сити-17

Если я попадусь, то тогда отпусти мои пальцы

Лучше просто запомни, что я не смогу улыбаться

Не сумуй, ми з тобою назавжди пропадемо за огорожею

Нам бетоном залили очі, ми з сіті-17

Якщо я потраплю, то тоді відпусти мої пальці

Краще просто запам'ятай, що я не зможу посміхатися

Не сумуй, ми з тобою назавжди пропадемо за огорожею

Нам бетоном залили очі, ми з сіті-17

Якщо я потраплю, то тоді відпусти мої пальці

Краще просто запам'ятай, що я не зможу посміхатися

Вкотре залишаю свій будинок

Я лунатик, що втомився ховатися

Все, з мене вистачить

Я не знаю.

Навколо ікони палять

Ненависть встромляється в спину пружинами ліжка

Гей, я тут взагалі сліди замітаю

Хтось там тягнеться до неба, але він торкнеться навряд чи

Ми в юрбі людей, куди йти незрозуміло

Проклятий холод нас огорнув від маківок до п'ят

І не намагайся, потуги повз касу

Кожен твій грібаний видих холоне

Вибач, все марно!

Ласкаво просимо до сіті-17

Краще зітри посмішку з обличчя і злийся з біомасою

Тихо, не скули, паркани б'ються струмом

Наша спроба втекти в цій калюжі здохла

Ми ніби забуті богом і не душить гикавка

Навколо снують дементри, але їм нема чим вгамувати свій голод

Не сумуй, ми з тобою назавжди пропадемо за огорожею

Нам бетоном залили очі, ми з сіті-17

Якщо я потраплю, то тоді відпусти мої пальці

Краще просто запам'ятай, що я не зможу посміхатися

Не сумуй, ми з тобою назавжди пропадемо за огорожею

Нам бетоном залили очі, ми з сіті-17

Якщо я потраплю, то тоді відпусти мої пальці

Краще просто запам'ятай, що я не зможу посміхатися