Реквием по мечте - ATRAIDES

Не отключай меня от аппарата

Иначе я остыну здесь среди белых халатов

Ты, как и я, пропадаешь с радара

И всё, что было позади, теперь уже неважно

Я живее, чем они все, полсекунды тянутся вверх

Мне не нужен экзоскелет, ведь я его порву на себе

Наши имена на воде, там, где титры едут наверх

Не спешу туда, где нас нет, сыграй мне реквием по мечте

Я просыпаюсь и всё как раньше

Все мои окна раскрыты настежь

Нам станет проще уже навряд ли

Забытый богом квартал и я в нём

Засыпаю с утра, люди все как из стекла, но я не вижу ничерта

Внутри этой пустоты только вакуум и тишина

Я восемь жизней отдал и осталась только одна

Мне скоро всё расскажут здесь на огненных языках

Не отключай меня от аппарата

Иначе я остыну здесь среди белых халатов

Ты, как и я, пропадаешь с радара

И всё, что было позади, теперь уже неважно

Не відключай мене від апарата

Інакше я охолону тут серед білих халатів

Ти, як і я, пропадаєш з радару

І все, що було позаду, тепер уже неважливо

Я живіше, ніж вони всі, півсекунди тягнуться вгору

Мені не потрібен екзоскелет, адже я його порву на собі

Наші імена на воді, там, де титри їдуть нагору

Не поспішаю туди, де нас немає, зіграй мені реквієм за мрією

Я прокидаюся і все як раніше

Всі мої вікна відчинені навстіж

Нам стане простіше вже навряд чи

Забутий богом квартал і я в ньому

Засинаю з ранку, люди всі як зі скла, але я не бачу нічого.

Всередині цієї порожнечі тільки вакуум і тиша

Я вісім життів віддав і залишилася тільки одна

Мені скоро все розкажуть тут вогненними мовами

Не відключай мене від апарата

Інакше я охолону тут серед білих халатів

Ти, як і я, пропадаєш з радару

І все, що було позаду, тепер уже неважливо