Аура - ATRAIDES

Мой Титаник тонет в асфальте

Не поминай лихом

Я не верю никому

Кроме себя и так обидно

Прикинь, тут минус тридцать

И ты влюбилась в этот холод,

Но ты всего лишь мёртвый феникс на моём пороге

Дай огня

Тут ледяной дворец

И рядом вялый труп

Я не уйду

Пока снова не раскроешь клюв

Цена вопроса — это твои стрелы в спину

Мне два шага до тебя дойти,

Но покидают силы

Удача слилась на память оставив только холод

Теперь лежу, на холодном полу, тут полуголым

Я не чего не помню

Брось меня в эти дебри

Сквозь меня видно стены

Я — призрак

И все мы тоже призраки

Видишь на небе иней?

Это наши души летят забрать своё, навсегда, как в фильме

Мій Титанік тоне в асфальті

Не згадуй лихом

Я не вірю нікому

Крім себе і так прикро

Прикинь, тут мінус тридцять

І ти закохалася в цей холод,

Але ти всього лише мертвий фенікс на моєму порозі

Дай вогню

Тут крижаний палац

І рядом млявий труп

Я не піду

Поки знову не розкриєш дзьоб

Ціна питання — це твої стріли в спину

Мені два кроки до тебе дійти,

Але кидають сили

Успіх злився на пам'ять залишивши тільки холод

Тепер лежу, на холодній підлозі, тут напівголим

Я не чого не пам'ятаю

Кинь мене в ці нетрі

Крізь мене видно стіни

Я привид

І всі ми теж примари

Бачиш на небі іній?

Це наші душі летять забрати своє, назавжди, як у фільмі