Mahvettik - Aspova

Bir sebep arıyorum derdime

Bulamadım olsun, olsun

«Yapma, kendine etme!»

derdim hep

Yapamadım onsuz, onsuz

Dokunuyor şakağıma doğru

Nefesimi rahat bırakır mısın n’olur?

Gel yanıma sessizce otur

Bu oda boş, bu şehir boş, doldur!

Kararıyor her tarafım bak

Yaralıyor her bir lafında

Ama önemi yok onunum nasılsa

Acısını çekiyorum sırtımda tonla

Sonunda döneceksin

Çünkü yeniler hep eskiye bir resttir

Geldiğinde beni göremeyeceksin

Bu son sahne, kestik!

(kestik, kestik, kestik)

Sanki bitmek zorundaydı

Hayır, her şey yolundaydı

Mahvettik

Bunu mahvettik

Sanki bitmek zorundaydı

Hayır, her şey yolundaydı

Mahvettik

Bunu mahvettik

«Çık, onu ara.»

dedim kendime

Bir nedeni yoktu, yoktu

Yenilmez halimi gördün mü?

Gördün mü?

Hayır!

Yürüyorum sokağına doğru

Aklımda dudağın kırmızı dolgun

Her yanıma sindi bu kokun

Yüreğime dokun, yok gram korkum

Çok acıtıyor ayrı durmak

Sarhoşum, kafam hayli duman

Bana göre miydi ait olmak?

Acısını çekiyorum sırtımda tonla

Git onla, göreceksin

Güçlü kalabilirim hiç desteksiz

Tüm ipleri tek tek geri çektim

Sözüm var ve nokta (ve nokta, ve nokta)

Sanki bitmek zorundaydı

Hayır, her şey yolundaydı

Mahvettik

Bunu mahvettik

Sanki bitmek zorundaydı

Hayır, her şey yolundaydı

Mahvettik

Bunu mahvettik

Sanki bitmek zorundaydı

Hayır, her şey yolundaydı

Mahvettik

Bunu mahvettik

Sanki bitmek zorundaydı

Hayır, her şey yolundaydı

Mahvettik

Bunu mahvettik

Шукаю причину

Я не знайшов, нехай буде

«Не роби, не роби це собі!»

я завжди казав

Я не міг без цього, без нього

Це торкається моєї скроні

Ти можеш залишити моє дихання в спокої?

Сиди тихенько біля мене

Ця кімната порожня, це місто порожнє, наповніть його!

Навколо мене темніє подивіться

Він болить кожним словом

Але не важливо, який я

Я страждаю тоннами на спині

Зрештою ти повернешся

Бо нове – це завжди відпочинок для старого

Ти не побачиш мене, коли прийдеш

Це остання сцена, ми її вирізали!

(різаємо, ріжемо, ріжемо)

Ніби це повинно було закінчитися

Ні, все було добре

ми знищили

ми це зіпсували

Ніби це повинно було закінчитися

Ні, все було добре

ми знищили

ми це зіпсували

«Виходь, подзвони йому».

— сказав я собі

Не було причини, не було

Ти бачив мене непереможним?

Ти бачив?

Ні!

Я йду на вашу вулицю

У моєму розумі твої губи повні червоні

Цей запах пронизував мене всюди

Торкніться мого серця, я не маю страху

Дуже боляче бути окремо

Я п’яний, у мене така накурена голова

Для мене це належало?

Я страждаю тоннами на спині

Іди, побачиш

Я можу залишатися сильним без будь-якої підтримки

Я відтягнув усі струни одну за одною

У мене є слово і точка (і точка, і крапка)

Ніби це повинно було закінчитися

Ні, все було добре

ми знищили

ми це зіпсували

Ніби це повинно було закінчитися

Ні, все було добре

ми знищили

ми це зіпсували

Ніби це повинно було закінчитися

Ні, все було добре

ми знищили

ми це зіпсували

Ніби це повинно було закінчитися

Ні, все було добре

ми знищили

ми це зіпсували