Верю добру - Артём Татищевский

Снова и снова пытаюсь видеть по новой, в который раз уже начало начал

Очередная погоня, все ту же осень заменяет зима.

Забываются слезы, уже давно провожаем морозы в эпоху тепла,

Мы стали постарше, разбежались по разным дорогам каждый,

Посмотри на мир этот ярче, сам себе говорю улыбайся, мир это праздник,

Не то, что раньше, где в каждой лазейке видишь опасность упасть.

Кто-то поднялся, другому суждено пасть, встать и идти дальше, чтоб не пропасть,

Нужно хотя бы поверить добру, стать его частью, музыка, матери чувства,

плюс порывы страсти в холоде глаз.

Важно видеть надежду на нас, не потеряв ее снова, в обрывках неразборчивых фраз.

Я верю…

Припев:

Мы так хотели бы жить ниже… Ближе к свету, верь только в лучшее,

Начало лучшего мое…

Мы так хотели бы жить ниже… Ближе к свету, верь только в лучшее,

Начало лучшего мое…

Я верю добру…

Последние моменты записи, сведение звука, сам для того, что я видел тут наяву и

по слухам

О чем мечтал, чью надежду жестоко рассекал танкером и то, что согрело меня,

укрыв ложь пеплом от кратера

Мелькают тени между кварталами, каждый сделал свой выбор, ударив с неба по

картеру.

Песнями закрыв память о плохом двери, прощаем тех, кто ставил палки в колеса не

веря,

Время подлечивает, раньше я думал иначе, привет Бахче, за все, что было, извини,

брачо.

Помнишь, приколы в Москве?

После концерта тусой на дачу, Фристайл спящий в

твоей тачке,

Помню каждого, кто делал не только добро мне, последняя сигарета из пачки

дотлеет.

Несколько радости ноток, я выключу микрофон, отдав вам на растерзание теплый

альбом свой

Припев:

Мы так хотели бы жить ниже… Ближе к свету, верь только в лучшее,

Начало лучшего мое…

Мы так хотели бы жить ниже… Ближе к свету, верь только в лучшее,

Начало лучшего мое…

Я верю добру…

Я верю добру…

Знову і знову намагаюся бачити по новій, вкотре вже початок почав

Чергова погоня, все ту ж осінь замінює зима.

Забуваються сльози, вже давно проводжаємо морози в епоху тепла,

Ми стали старші, розбіглися по різних дорогах кожен,

Подивись на цей світ яскравіше, сам собі кажу посміхайся, світ це свято,

Не те, що раніше, де в кожній лазівці бачиш небезпеку впасти.

Хтось піднявся, іншому судилося впасти, встати і йти далі, щоб не пропасти,

Потрібно хоча б повірити добру, стати його частиною, музика, матері почуття,

плюс пориви пристрасті в холодному оці.

Важливо бачити надію на нас, не втративши її знову, в уривках нерозбірливих фраз.

Я вірю…

Приспів:

Ми так хотіли би жити нижче... Ближче до світла, вір тільки в краще,

Початок кращого мій…

Ми так хотіли би жити нижче... Ближче до світла, вір тільки в краще,

Початок кращого мій…

Я вірю добру…

Останні моменти запису, зведення звуку, сам для того, що я бачив тут наяву і

за чутками

Про що мріяв, чию надію жорстоко розтинав танкером і те, що зігріло мене,

покривши брехню попелом від кратера

Миготять тіні між кварталами, кожен зробив свій вибір, вдаривши з неба по

картеру.

Піснями закривши пам'ять про погані двері, прощаємо тих, хто ставив палиці в колеса не

вірячи,

Час підліковує, раніше я думав інакше, привіт Бахче, за все, що було, вибач,

Брачо.

Пам'ятаєш, приколи в Москві?

Після концерту тусою на дачу, Фрістайл сплячий

твоїй тачці,

Пам'ятаю кожного, хто робив не тільки добро мені, остання цигарка з пачки

дотліє.

Кілька радості ноток, я вимкну мікрофон, віддавши вам на розтерзання теплий

альбом свій

Приспів:

Ми так хотіли би жити нижче... Ближче до світла, вір тільки в краще,

Початок кращого мій…

Ми так хотіли би жити нижче... Ближче до світла, вір тільки в краще,

Початок кращого мій…

Я вірю добру…

Я вірю добру…