Последнее о тебе - Артём Татищевский

Эти ванильные ночи больше не значат для нас ничего,

Все эти песни, как минимум, просто звук.

Просто ты больше не скажешь: «люблю», я не услышу стук в дверь

Почему все так вышло?

Что будет теперь?

Не знаю, что-то убило нас, наверное время,

А может быть ничего не было вовсе?

а я дурак,

Просто принял всерьез медленный танец под Enter Shikari — Adieu,

Было шикарно, хотя уже пох** давно.

Я выкинул твои подарки в окно,

Лояльно отнесусь к той, с которой зависну в подъезде.

На быстряках, потом обломаю ей кайф,

Скажу: «Прощай».

Для меня чисто так, ниочем.

Убить love, одарить life

Назвать чужую твоим именем — игра проиграна.

Ты победила, но я не верю, еле дышу.

Поутру будишь не ты, а будильник или городской шум.

Это последнее, что я когда-либо тебе писал на мобильный,

Было больно слышать эти гудки.

В комнате с ума сводящий запах Prada Milano,

В голове моей мелькают до сих пор несколько кадров.

Где ты и я навсегда, не, я знал, где-то в глубине души — это не вечно.

И все, что мне казалось бесконечностью — стало пустотой и ты больше не будешь

родной.

Ты ангел мой, тебя больше нет со мной.

Ты слезы мои и тот огонек, что потух внутри меня.

Я просто песня серых дней, ты не увидишь меня в толпе среди разных людей.

И это последнее, последнее о тебе.

Давай закроем глаза и отпустим, ты не суди меня строго.

Эти строки никогда не доведут до итога.

За все, что было спасибо.

Ты лучшее, что было в жизни

За нас двоих передознулся в машине наш супер союз.

Попробуй полюбить заново, также крепко,

Когда нет доверия — чувства в клетке.

Когда внутри пусто, с виду радость, улыбка сквозь боль

Примеряешь на себя, тебе чужую роль.

Меркантильно, возможно ты хотела роскоши

Во мне увидев нечто большее, что-то стоящее.

Повелась, ведь ты не знала, что я тоже играл

Не думал, что полюблю тебя, затем потеряю.

Я не вижу больше ничего светлого,

Наркотой бодяжу время падения, не плыву по течению.

Каждый день, каждый час я жалею о том,

Что больше никогда не будет нас.

Ты ангел мой, тебя больше нет со мной.

Ты слезы мои и тот огонек, что потух внутри меня.

Я просто песня серых дней, ты не увидишь меня в толпе среди разных людей.

И это последнее, последнее о тебе.

Ты ангел мой, тебя больше нет со мной.

Ты слезы мои и тот огонек, что потух внутри меня.

Я просто песня серых дней, ты не увидишь меня в толпе среди разных людей.

И это последнее, последнее о тебе.

Последнее о тебе.

Ці ванільні ночі більше не означає для нас нічого,

Всі ці пісні як мінімум просто звук.

Просто ти більше не скажеш: «люблю», я не почую стукіт у двері

Чому так все вийшло?

Що тепер буде?

Не знаю, щось убило нас, мабуть,

А може бути нічого не було зовсім?

а я дурень,

Просто всерйоз прийняв повільний танець під Enter Shikari — Adieu,

Було шикарно, хоча вже пох** давно.

Я викинув твої подарунки у вікно,

Лояльно поставлюся до таї, з якою зависну в під'їзді.

На швидкряках, потім обламаю їй кайф,

Скажу: "Прощай".

Для мене чисто так, нічого.

Вбити love, обдарувати life

Назвати чужу твоїм ім'ям - гра програна.

Ти перемогла, але не вірю, ледве дихаю.

Вранці будиш не ти, а будильник або міський шум.

Це останнє, що я колись тобі писав на мобільний,

Було боляче чути ці гудки.

У кімнаті з розуму зводить запах Prada Milano,

В голові моїй мелькають досі кілька кадрів.

Де ти і назавжди, не, я знаю, десь у глибині душі — це не завжди.

І все, що мені здавалося нескінченністю — стало порожнечею і ти більше не будеш

рідний.

Ти ангел мій, тебе більше немає зі мною.

Ти сльози мої і той вогник, що погас усередині мене.

Я просто пісня сірих днів, ти не побачиш мене в натовпі серед різних людей.

І це останнє, останнє про тебе.

Давай заплющимо очі і відпустимо, ти не суди мене суворо.

Ці рядки ніколи не доведуть до підсумку.

За все, що було спасибі.

Ти краще, що було в житті

За нас двох передознувся в машині наш супер союз.

Спробуй полюбити наново, також міцно,

Коли немає довіри - почуття в клітині.

Коли всередині порожньо, з виду радість, посмішка крізь біль

Приміряєш на себе, тобі чужу роль.

Меркантильно, можливо ти хотіла розкоші

У мене побачивши щось більше, щось вартісне.

Повелася, адже ти не знала, що я теж грав

Не думав, що полюблю тебе, потім втрачу.

Я не бачу більше нічого світлого,

Наркотою бодяжу час падіння, непливу за течією.

Щодня, кожну годину я жалкую про тому,

Що більше ніколи не буде нас.

Ти ангел мій, тебе більше немає зі мною.

Ти сльози мої і той вогник, що погас усередині мене.

Я просто пісня сірих днів, ти не побачиш мене в натовпі серед різних людей.

І це останнє, останнє про тебе.

Ти ангел мій, тебе більше немає зі мною.

Ти сльози мої і той вогник, що погас усередині мене.

Я просто пісня сірих днів, ти не побачиш мене в натовпі серед різних людей.

І це останнє, останнє про тебе.

Останнє про тебе.