Один к десяти - Артём Татищевский

Дождливый октябрь в CuBase строит параболы,

Настроение гадкое, всё не клеится.

Та, от которой хотел детей,

Со мной обратно жить вообще не бодрится.

Приходится биться об лёд рыбёшкой —

Стерпится, слюбится —

Но с другими особами и особо не нужно ничего

От тех, кто от меня морозится в принципе.

Я себя отдал без остатка, как и те, для кого

Однажды был важен и нужен, ладно, прощаемся, счастья.

Я третий месяц на мели с этим *бучим кризисом,

На студиях облом, и записями,

Эксперимента ради творю на природе,

Затем всё, что насоздавал, предоставляю людям,

Ты меня спросишь, мол, «Счастлив ли?»

Если честно, снова руки к земле опущу,

Во мне нет ничего позитивного,

Свою треснутую лиру по микрорайонам так же тащу,

Как бухую самку в берлогу ряженый дилер.

От тоски подохнуть хочется, но тормозят дела у дела,

Я менял тела как перчатки, они теперь счастливы после меня.

Изувечил их солнце у сердца, они хапнули горя,

Теперь любовь у них;

А тут, как ни клади, одни ухабы вместо глади,

Открываю глаза по утру и догоняю, что

В пятидесяти шести квадратных метрах я один,

Как чёртов отшельник — аманат.

От большинства исходит кривда —

Хотя знаю, в «альфе» брат листает во второй раз Библию,

Андрюх, куда же ты по порошку втопил?

Зачем надо было пробовать, в эту тему прыгать с руками, с ногами,

Лучше б со мной на гитаре с басами да битами!

А не в хламе с кентами, что под ментами.

Уборщицы в подъездах инсулинки утром подметали.

Лавэ считаю, в них буду купаться под вечер.

Так же ныкаться в панцирь, для остальных я замолкаю.

Виню себя и думаю, что заслужил.

Прошу, ещё раз простите.

Пусть у Вас всё будет супер!

Пока дождливый октябрь в CuBase строит параболы;

Я озвучиваю своё true, решая траблы.

Сбумажил и выкинул шансы,

Больше ни в какую жизнь не влезу нежданчиком.

Я неправильно делал, когда тебя обижал и стаскивал в бездну,

Долгих лет жизни, успехов, новых побед и улыбки.

Осень всё вторит, стало легче, как высказался,

У меня всё так себе, точно, как в песне, прочно прилипаю я к рутине,

Всё кончено, в меня вера в мясо, заморочки разморочились.

Припев:

Один к десяти, один.

Те, кто со мной, кто не со мной,

В депрессняк, в жёсткие дебри.

Дальше вы все обретаете счастье,

Находите свет, отдав мне взамен

Несколько лет, несколько лет —

Дальше расходятся наши дороги на этом.

2016, Twisted Beats!

Yeah!

Дощовий жовтень у CuBase будує параболи,

Настрій гидкий, все не клеїться.

Та, від якої хотів дітей,

Зі мною назад жити взагалі не бадьориться.

Доводиться битися об лід рибкою —

Стерпиться, злюбиться —

Але з іншими особами і особливо не потрібно нічого

Від тих, хто від мене морозиться в принципі.

Я себе віддав без залишку, як і ті, для кого

Якось був важливий і потрібен, добре, прощаємося, щастя.

Я третій місяць на мілі з цею ?бучою кризою,

На студіях облом, і записами,

Експерименту заради творю на природі,

Потім все, що творив, надаю людям,

Ти мене запитаєш, мовляв, «Щасливий?»?

Якщо чесно, знову руки до землі опущу,

У мені немає нічого позитивного,

Свою тріснуту ліру по мікрорайонах так само тягну,

Як буху самку в берлогу ряжений дилер.

Від туги здохнути хочеться, але гальмують справи у справи,

Я змінював тіла як рукавички, вони тепер щасливі після мене.

Понівечив їх сонце у серця, вони хапнули горя,

Тепер кохання у них;

А тут, як не клади, одні вибоїни замість гладі,

Розплющую очі ранком і наздоганяю, що

У п'ятдесяти шести квадратних метрах я один,

Як чортів пустельник - аманат.

Від більшості виходить кривда —

Хоча знаю, в «альфі» брат гортає вдруге Біблію,

Андрюху, куди ж ти по порошку втопив?

Навіщо треба було пробувати, в цю тему стрибати з руками, з ногами,

Краще б зі мною на гітарі з басами та бітами!

А не в хламі з кентами, що під ментами.

Прибиральниці в під'їздах інсулінки вранці підмітали.

Лаве вважаю, в них купатимуся надвечір.

Так же никати в панцир, для решти я замовкаю.

Звинувачую себе і думаю, що заслужив.

Прошу, ще раз вибачте.

Нехай у Вас все буде супер!

Поки що дощовий жовтень у CuBase будує параболи;

Я озвучую своє true, вирішуючи трабли.

Збумажив і викинув шанси,

Більше ні в яке життя не влізу нежданчиком.

Я неправильно робив, коли тебе ображав і стягував у безодню,

Довгих років життя, успіхів, нових перемог та посмішки.

Осінь все вторить, полегшало, як висловився,

У мене все так собі, точно, як у пісні, міцно прилипаю я до рутині,

Все скінчено, у мене віра в м'ясо, проблеми розморочилися.

Приспів:

Один до десяти, один.

Ті, хто зі мною, хто не зі мною,

У депресняк, жорсткі нетрі.

Далі ви все здобуваєте щастя,

Знаходьте світло, віддавши мені натомість

Кілька років, кілька років

Далі розходяться наші дороги на цьому.

2016, Twisted Beats!

Yeah!