Недели - Артём Татищевский

Чек-чек йо!

Недели пролетают будто секунды,

Братва на бирже труда,

В ожидании рабочего места во времена смуты,

Проблем ни к черту, но рецепты кухни,

До сих пор имеют вес в районах города,

Как нехуй делать ушатать башку гидры или въебать спидов,

Что внутри останется?

Наверное воспоминание из которых ты лепишь фильм,

С названием «навеки одиночество»

Окурки летят в урну, в никуда уходит мое творчество.

Вся наша жизнь — ибо легкий парламент,

Либо красная оптима, один хуй догорает до фильтра,

Потом зажигалка, ложка, жгутяра…

Обувает так что:

квартира в поряде, дева в наряде, дети в дет-саде.

Больше безразличия,

Со стороны тех кто был когда-то близок,

И я уже не родной для той с кем просыпался ранней весной,

Небо цвета ванили, неделя вкуса кислоты —

сжигаем мосты!

Смутное время убъет порядок,

Помутнённый разум,

Заставляет отвечать за поступки,

У каждого из нас разные взгляды на этот гребаный мир,

Который виден изнутри!

Смутное время убъет порядок,

Помутнённый разум,

Заставляет отвечать за поступки,

У каждого из нас разные взгляды на этот гребаный мир,

Который виден изнутри!

Меня не прет эта зима!

Топчю кросовками русскую землю,

Меняю свой талант на дым,

Постепенно погасают фонари,

Буд-то бы люди ушедшие на небо, либо в свой срок, либо не в свое время.

Будни проходят будто электричка,

Я не успел найти себя среди киллометровых,

железнодорожных путей,

Буржуйских новостроек, торговых центров до магазинов,

Все как обычно, банально,

Помню слезы мамы в момент когда меня вели в сторону вонючей мусорской,

Помню конкретные терки, между своими кусалово,

А ща все както чуждо, не то странно так дружба, любовь!

Доверие твое идет к дьяволу,

Но на кустарный бит по сей день ложиться смысл,

Все то что видишь ты братан это обман зрения… обман зрения…

Смутное время убъет порядок,

Помутнённый разум,

Заставляет отвечать за поступки,

У каждого из нас разные взгляды на этот гребаный мир,

Который виден изнутри

Смутное время убъет порядок,

Помутнённый разум,

Заставляет отвечать за поступки,

У каждого из нас разные взгляды на этот гребаный мир,

Который виден изнутри

А ты отзвони на недельке, когда товар будет!

неяработа, неяработа…

Чек-чек йо!

Тижні пролітають ніби секунди,

Братва на біржі праці,

В очікуванні робочого місця під час смути,

Проблем ні до рису, але рецепти кухні,

Досі мають вагу в районах міста,

Як не робити ушатати голову гідри або в'їбати спідів,

Що всередині лишиться?

Напевно спогад із яких ти ліпиш фільм,

З назвою «навіки самотність»

Недоліки летять в урну, в нікуди йде моя творчість.

Все наше життя — бо легкий парламент,

Або червона оптима, один хуй догорає до фільтра,

Потім запальничка, ложка, джгутяра.

Взує так що:

квартира в поряду, діва в вбранні, діти в дитсадку.

Більше байдужості,

З боку тих хто був колись близький,

І я уже не рідний для тієї з ким прокидався ранньою весною,

Небо кольору ванілі, тиждень смаку кислоти

спалюємо мости!

Смутні часи вб'є порядок,

Помутнений розум,

Примушує відповідати за вчинки,

У кожного з нас різні погляди на цей гребаний світ,

Який видно зсередини!

Смутні часи вб'є порядок,

Помутнений розум,

Примушує відповідати за вчинки,

У кожного з нас різні погляди на цей гребаний світ,

Який видно зсередини!

Мене не пре ця зима!

Топчу кросівками російську землю,

Змінюю свій талант на дим,

Поступово згасають ліхтарі,

Були б люди, що пішли на небо, або в свій термін, або не в свій час.

Будні проходять як електричка,

Я не встиг знайти себе серед кілометрових,

залізничних колій,

Буржуйських новобудов, торгових центрів до магазинів,

Все як завжди, банально,

Пам'ятаю сльози мами в момент коли мене вели в бік смердючої сміття,

Пам'ятаю конкретні тертки, між своїми кусалами,

А ща все якось чуже, не то дивно так дружба, любов!

Довіра твоя йде до диявола,

Але на кустарний біт досі лягати сенс,

Все те що бачиш ти братан це обман зору… обман зору…

Смутні часи вб'є порядок,

Помутнений розум,

Примушує відповідати за вчинки,

У кожного з нас різні погляди на цей гребаний світ,

Який видно зсередини

Смутні часи вб'є порядок,

Помутнений розум,

Примушує відповідати за вчинки,

У кожного з нас різні погляди на цей гребаний світ,

Який видно зсередини

А ти віддзвони на тижня, коли товар буде!

неяробота, неяробота ...