Холода стали ближе - Артём Татищевский

Слишком много вещей, слишком много ненужных людей в маленьком мире моем,

я не верю никому.

Больше не услышу чудесное пение птиц, холод на улице в нестабильном районе,

упаду на корты.

Внутри меня героин, я подбираю рукой, вокруг порожняк, продажный город

И куча мусаров и барыг, всё будто бы миг.

Припев:

Холода стали ближе, я далеко от солнца и будет хватать нам здорового социума.

Вавилон разрушен, доверия нет, много слов, мало дел, снова мой друг погиб,

снова кто-то ушел.

Одиночество под видом сигареты поджег, стал чужим мой дом

И по проулкам дворов, спалилась с*чка любовь, красиво запускала кайф,

как на алую кровь.

Холода стали ближе, холода стали ближе, холода стали ближе, алую кровь.

Холода стали ближе, холода стали ближе, холода стали ближе, алую кровь…

Ветер вновь унес меня куда-то высоко, время остановилось и мне стало легко.

Я забыл, что есть боль, я ушел в никуда, пав на землю никем, лишь осколками

льда.

./././tatischeskij-artem-holoda-stali-blizhe.html

ДВЕ ВИДИМОСТИ НЕТ, ПРАВИЛЬНОСТИ НИХ** НЕТ, ЛЮБВИ НЕТ, СОВЕСТИ НЕТ

Тебя и меня тупо кидают на хэппи энд, не вижу красоты, по телевизору сказали о

новой войне.

Знакомые пи**ят обо мне, руку жмут улыбаясь, с другом намутили хмурый,

я не гоню.

Пошатывает, падаю, но снова иду, ах**еваю от людей, много затей

Инсинуация тут не котировалась никогда с моей стороны и если, как ты говоришь,

являяешься патриотом,

Тогда какого х** я не гордится этой страны, я вижу бога в ребенке,

мечтаю о дочери.

Жду постоянно когда же всё закончится, не нужно стирать мою память,

я не предатель

Вы поменяли человека создав богомать, методом тыка по клавишам, холод и ливень.

Ты остаешься по большему счету наивным дураком, в этом кукольном театре роли

сыграны, это конец игры.

Припев:

Холода стали ближе, я далеко от солнца и будет хватать нам здорового социума.

Вавилон разрушен, доверия нет, много слов, мало дел, снова мой друг погиб,

снова кто-то ушел.

Одиночество под видом сигареты поджег, стал чужим мой дом

И по проулкам дворов, спалилась с*чка любовь, красиво запускала кайф,

как на алую кровь.

Занадто багато речей, надто багато непотрібних людей у ​​маленькому світі моєму,

я не вірю нікому.

Більше не почую чудовий спів птахів, холод на вулиці в нестабільному районі,

упаду на корти.

Всередині мене героїн, я підбираю рукою, навколо порожняк, продажне місто

І купа мусарів і бариг, все ніби би мить.

Приспів:

Холоди стали ближче, я далеко від сонця і буде вистачати нам здорового соціуму.

Вавилон зруйнований, довіри немає, багато слів, мало справ, знову мій друг загинув,

знову хтось пішов.

Самотність під виглядом сигарети підпалив, став чужим мій дім

І по провулкам дворів, спалилася с*чка кохання, красиво запускала кайф,

як на червону кров.

Холоди стали ближчі, холоди стали ближчі, холоди стали ближчі, червона кров.

Холоди стали ближчі, холоди стали ближчі, холоди стали ближчі, червона кров...

Вітер знову забрав мене кудись високо, час зупинився і мені стало легко.

Я забув, що є біль, я пішов у нікуди, впавши на землю ніким, лише уламками

льоду.

./././tatischeskij-artem-holoda-stali-blizhe.html

ДВІ БАЧЕННЯ НЕМАЄ, ПРАВИЛЬНОСТІ НИХ** НЕМАЄ, КОХАННЯ НІ, СУМОВИ НІ

Тебе і мене тупо кидають на епі енд, не бачу краси, по телевізору сказали про

нову війну.

Знайомі пі**ят про мене, руку тиснуть усміхаючись, з другом намутили похмурий,

я не гоню.

Похитує, падаю, але знову йду, ах**еваю від людей, багато витівок

Інсинуація тут не котирувалася ніколи з моєї сторони і якщо, як ти говориш,

є патріотом,

Тоді якого х** я не пишається цієї країни, я бачу бога в дитині,

мрію про доньку.

Чекаю постійно коли все закінчиться, не потрібно прати мою пам'ять,

я не зрадник

Ви змінили людину створивши прощу, методом тику по клавішах, холод і злива.

Ти залишаєшся за великим рахунком наївним дурнем, в цьому ляльковому театрі ролі

зіграні, це кінець гри.

Приспів:

Холоди стали ближче, я далеко від сонця і буде вистачати нам здорового соціуму.

Вавилон зруйнований, довіри немає, багато слів, мало справ, знову мій друг загинув,

знову хтось пішов.

Самотність під виглядом сигарети підпалив, став чужим мій дім

І по провулкам дворів, спалилася с*чка кохання, красиво запускала кайф,

як на червону кров.