Судьба - Артур

Зачем ты душу мне рвёшь, судьба?

Я так устал, и хочу любви.

Зачем ты душу мне рвёшь, судьба?

Не стану в игры играть твои.

Ты помоги мне, прошу, судьба,

Забыться в сладком её плену,

Её ищу я повсюду, радовать буду,

только её одну.

Когда заря алой птицей взметнется,

Сердце моё вдруг однажды проснется,

И от любви часто-часто забьется,

Вспомнив себя много дней назад

Тебя найду я не поздно, не рано,

Выйдешь ко мне из дождя и тумана,

Чтоб навсегда, чтоб любовь без обмана,

чтоб я и ты, глаза в глаза.

Чтоб навсегда, чтоб любовь без обмана,

чтоб я и ты, глаза в глаза.

Зачем ты душу мне рвёшь, судьба?

Я так устал, и хочу любви.

Зачем ты душу мне рвёшь, судьба?

Не стану в игры играть твои.

Ты помоги мне, прошу, судьба,

Забыться в сладком её плену,

Её ищу я повсюду, радовать буду,

только её одну.

Я полечу за мечтами своими,

На небесах напишу твоё имя,

Ветром промчусь и дождями косыми

Я над землёй, чтоб тебя найти.

В твоих глазах утону я, родная,

Стану носить на руках обещаю,

Моя любовь, без конца и без края,

Будет такой, что с ума сойти.

Моя любовь, без конца и без края,

Будет такой, что с ума сойти.

Зачем ты душу мне рвёшь, судьба?

Я так устал, и хочу любви.

Зачем ты душу мне рвёшь, судьба?

Не стану в игры играть твои.

Ты помоги мне, прошу, судьба,

Забыться в сладком её плену,

Её ищу я повсюду, радовать буду,

только её одну.

Зачем ты душу мне рвёшь, судьба?

Я так устал, и хочу любви.

Зачем ты душу мне рвёшь, судьба?

Не стану в игры играть твои.

Ты помоги мне, прошу, судьба,

Забыться в сладком её плену,

Её ищу я повсюду, радовать буду,

только её одну.

Её ищу я повсюду, радовать буду,

только её одну.

Её ищу я повсюду, радовать буду,

только её одну.

Навіщо ти душу мені рвеш, доля?

Я так втомився, і хочу любові.

Навіщо ти душу мені рвеш, доля?

Не стану в ігри грати твої.

Ти допоможи мені, прошу, доля,

Забути в солодкому її полоні,

Її шукаю я всюди, радувати буду,

лише її одну.

Коли зоря червоним птахом підніметься,

Серце моє раптом прокинеться,

І від любові часто-часто заб'ється,

Згадавши себе багато днів тому

Тебе знайду я не пізно, не рано,

Вийдеш до мене з дощу і туману,

Щоб назавжди, щоб кохання без обману,

щоб я і ти, очі в очі.

Щоб назавжди, щоб кохання без обману,

щоб я і ти, очі в очі.

Навіщо ти душу мені рвеш, доля?

Я так втомився, і хочу любові.

Навіщо ти душу мені рвеш, доля?

Не стану в ігри грати твої.

Ти допоможи мені, прошу, доля,

Забути в солодкому її полоні,

Її шукаю я всюди, радувати буду,

лише її одну.

Я полечу за мріями своїми,

На небесах напишу твоє ім'я,

Вітром промчусь і дощами косими

Я над землею, щоб тебе знайти.

У твоїх очах потону я, рідна,

Стану носити на руках обіцяю,

Моє кохання, без кінця і без краю,

Буде такий, що збожеволіти.

Моє кохання, без кінця і без краю,

Буде такий, що збожеволіти.

Навіщо ти душу мені рвеш, доля?

Я так втомився, і хочу любові.

Навіщо ти душу мені рвеш, доля?

Не стану в ігри грати твої.

Ти допоможи мені, прошу, доля,

Забути в солодкому її полоні,

Її шукаю я всюди, радувати буду,

лише її одну.

Навіщо ти душу мені рвеш, доля?

Я так втомився, і хочу любові.

Навіщо ти душу мені рвеш, доля?

Не стану в ігри грати твої.

Ти допоможи мені, прошу, доля,

Забути в солодкому її полоні,

Її шукаю я всюди, радувати буду,

лише її одну.

Її шукаю я всюди, радувати буду,

лише її одну.

Її шукаю я всюди, радувати буду,

лише її одну.