Soleil D'Hiver - Arthur H

Un matin, je suis resté

Au lit je n’avais plus envie

Perdu dans ce rêve éveillé

Plus rien n'était réel

Plus rien n’existait

Les contours du monde s'étaient effacés

Les mots disparus, les noms oubliés

Je n’avais pas vu qu’un immense soleil d’hiver éblouissait la ville éclaire

Je me suis levé et j’ai ouvert la fenêtre

Le froid a pénétré ma chambre sous les toits

Je me suis souvenu que j'étais vivant

Et que je pouvais aimer

Sous les toits, sous les toits

Un matin, sous les toits

Un soleil d’hiver m’a levé…

Одного ранку я залишився

У ліжко я більше не хотів

Загублений у цій мрії

Більше нічого не було справжнім

Більше нічого не існувало

Обриси світу зблідли

Зникли слова, забулися імена

Я не бачив, щоб величезне зимове сонце сліпило освітлене місто

Я встав і відчинив вікно

Холод проникав у мою мансарду

Я згадав, що я живий

І щоб я міг любити

Під дахами, під дахами

Одного ранку під дахом

Зимове сонце підняло мене...