siempre volvemos - Artes

Siempre volvemos juntos aunque no nos veáis

Somos, Dr Jeckyll y Mr. Hyde

Mis ritmos con su voz, la hostia, perfecta en el pride

Aprenderá a dar el cien por cien conmigo, así conectáis

¿Qué miráis?

Hablo de fuerza y unión, estoica batalla

De luchar por el don, el objetivo del bien, el perdón que no falla

Un aplauso por mis hermanos, que no se vayan

Que recojan ese chamán de la acera y que me lo traigan ya

Que deshaga este embrujo luego se marchen mis miedos

Os miro a los ojos, veo miedo.

Pavor, porque os crujo

Ojo, os ofrecimos la amistad, ¿queréis pelea?

Yo traigo guerra, rencor, destrucción para tu tierra

Es el arte de la venganza, la palabra, mi arma, matanza

Es el día de la resurrección de un mito a la vieja usanza

Y ya no quiero oír tus peros ni tus penas

Así que entrena o tu veneno será tu postre

En tu última cena, mecenas

Ejército de almas descarriadas, ya no creo en las hadas

Putas a patadas, en burdeles o en cruzadas (Ya te digo)

Tengo mis más y mis menos con quien me juzga

Mírame bien, a estas alturas, tendrás suerte si te escapas

Man, un soplo de aire caliente hace que piense en el presente

Y que me diga: ¿hace falta la fatiga?

Quiero ser valiente y siganme, óiganme

¿Me notas en tu nuca aunque esté ausente?

Yo vengo del futuro y traigo miga para siempre

Prefiero aquel baile a medianoche, yo soy thriller

Pseudónimo de lobo killer

Porque siempre volvemos

Ahora sígueme, soldado del reproche

Venir a ver cargarme a los fantoches

Qué más da, jamás nos dejarán en paz

Si marchas para no volver jamás

Entréganos tu alma, no te servirá

Allá donde vas no existe el tiempo ni el lugar

Qué más da, jamás nos dejarán en paz

Si marchas para no volver jamás

Entréganos tu alma, no te servirá

Allá donde vas no existe el tiempo ni el lugar

Porque al final siempre volvemos

Nos limpian las espaldas de polvo

Artes, Rober V. El Combo

Nos verán o ya veremos

Que sabrán si les volamos

Por encima y en su cielo pinta el negro

Menos pandillitas de mierdas.

Más letras, más métricas

Cualquiera graba temas

No cualquiera siempre vuelve de un golpe

Los posters de tu habitación se vuelven

La banda sonora de vuestras vidas, eso os funde

¿Queréis saber de dónde saco tanto desparpajo?

De casi más de 11 putos años de trabajo

Prefiero ser real, leal y tal por mal que vaya

Calla, volvemos con un himno por la cara

Decid profesionales, se os caen vuestros dorsales

Y en la calle más de uno va de gangster y no sabe

Yo soy un pendejo chulo y viejo.

¿Qué más quieres?

Un deber es un quehacer y siempre vuelvo con la V

Este es el segundo y un tercero se fabrica

Te digo punk que escuchar funk y rap te multiplica

Hay mucho mirón ¿y qué?

Se mueren de la puta envidia

Artes, el regreso, la familia

Cada letra es una ofrenda del rap para este menda

Si me veo en Verbatin con letras rap en la galleta

Veo que tu coche vale más que tu persona, perdona

Y que tu grupo favorito a to' mi barrio nos la coman

Ojo al nivel de campeón porque no canso

Después de tanto tiempo y tanto tonto, solo amanso

Llevo mi soul y mi jazz en la mochila detrás

Cuando abro gas y dirás: «Coño, joder, que me distancio»

Si vamos de vacile, vacilemos

Si corres tras el premio, te premiamos

Te damos veinte vueltas, paisano

Y no olvides que estos dos son los hermanos

Y tú eres solo un primo de un primo de estos lejanos

Es raro el sentimiento de saber que lo hagas es pa' na'

Que estos panas tienen raza, ya veremos

Donde estemos, nosotros lo escribimos

Y todos lo sabéis, ¿por qué?

Porque al final siempre volvemos

Qué más da, jamás nos dejarán en paz

Si marchas para no volver jamás

Entréganos tu alma, no te servirá

Allá donde vas no existe el tiempo ni el lugar

Qué más da, jamás nos dejarán en paz

Si marchas para no volver jamás

Entréganos tu alma, no te servirá

Allá donde vas no existe el tiempo ni el lugar

Ми завжди повертаємося разом, навіть якщо ви нас не бачите

Ми, доктор Джекіл і містер Хайд

Мої ритми з його голосом, ведучий, ідеальний у гордості

Зі мною він навчиться викладатися на сто відсотків, так ви підключаєтеся

На що ти дивишся?

Я говорю про силу та єдність, стоїчну боротьбу

Боротися за дар, мету добра, прощення, яке не підводить

Аплодисменти моїм братам, не відпускайте їх

Візьміть цього шамана з тротуару і принесіть його мені зараз же

Дозволь мені скасувати це заклинання, тоді мої страхи зникнуть

Дивлюся в твої очі, бачу страх.

Жах, бо я тобі хрумну

Обережно, ми тобі запропонували дружбу, хочеш бійки?

Я приношу війну, злобу, руйнування на вашу землю

Це мистецтво помсти, слово, моя зброя, бійня

Це день воскресіння старомодного міфу

І я більше не хочу чути твої заперечення чи твої печалі

Тож поїзд або ваша отрута стане вашим десертом

На твоїй останній вечері, патрон

Армія заблуканих душ, я більше не вірю у фей

Повій, вибитих, у публічних будинках чи в хрестових походах (я кажу вам)

У мене є свої плюси і мінуси з тим, хто мене судить

Подивіться на мене добре, тепер вам пощастить, якщо ви втечете

Чоловіче, ковток гарячого повітря змушує мене задуматися про сьогодення

А скажіть мені: чи потрібна втома?

Я хочу бути сміливим і йти за мною, слухати мене

Ти відчуваєш мене на своїй шиї, хоча мене немає?

Я прийшов з майбутнього і приношу крихту назавжди

Я віддаю перевагу цьому танцю опівночі, я трилер

вовк-вбивця псевдонім

тому що ми завжди повертаємось

А тепер іди за мною, солдате ганьби

Приходь, щоб я зарядив ляльок

Яке це значення, вони ніколи не залишать нас самих

Якщо ти підеш, щоб ніколи не повернутися

Віддай душу, вона тобі не служитиме

Куди б ти не пішов, немає ні часу, ні місця

Яке це значення, вони ніколи не залишать нас самих

Якщо ти підеш, щоб ніколи не повернутися

Віддай душу, вона тобі не служитиме

Куди б ти не пішов, немає ні часу, ні місця

Бо врешті-решт ми завжди повертаємося

Вони витирають наші спини від пилу

Мистецтво, Робер В. Комбо

Вони побачать нас або ми побачимо

Що вони дізнаються, якщо ми їх підірвемо?

Над і в своєму небі він малює чорним

Менше банди лайна.

Більше літер, більше показників

хтось записує треки

Не завжди всі повертаються одним махом

Стають плакати у вашій кімнаті

Саундтрек вашого життя, який розтоплює вас

Ти хочеш знати, звідки в мене така впевненість у собі?

Майже більше 11 чортових років роботи

Я віддаю перевагу бути справжнім, відданим і тому подібним, як би погано це не пішло

Замовкни, ми повертаємося з гімном для обличчя

Скажіть професіонали, ви відкидаєте свої номери

А по вулиці не один ходить як бандит і не знає

Я крутий і старий мудак.

Чого ти ще хочеш?

Обов’язок – це клопіт, і я завжди повертаюся з V

Це другий і третій робиться

Кажу тобі панк, що слухання фанку та репу примножує тебе

Багато підглядаючих, і що?

Вони помирають від заздрощів

Мистецтво, повернення, родина

Кожна літера є реп-пропозицією для цієї менди

Якщо я побачу себе на Verbatin з текстом репу на печиві

Я бачу, що ваша машина коштує більше, ніж ваша особа, вибачте

І що твоя улюблена група з’їдає всю мою околицю

Будьте обережні на чемпіонському рівні, тому що я не втомлююся

Після стільки часу і стільки дурниць я просто приручив

Я ношу свою душу і свій джаз у рюкзаку

Коли я дам газ, а ти скажеш: "Блін, блін, я дистанціювався"

Якщо ми будемо вагатися, давайте вагатися

Якщо ви біжите за призом, ми винагороджуємо вас

Даємо тобі двадцять кіл, земляче

І не забувайте, що ці двоє — брати

А ти просто двоюрідна сестра цих далеких

Дивно відчувати, що ти робиш це

Що у цих друзів гонка, побачимо

Де ми є, ми це пишемо

І ви всі знаєте, чому?

Бо врешті-решт ми завжди повертаємося

Яке це значення, вони ніколи не залишать нас самих

Якщо ти підеш, щоб ніколи не повернутися

Віддай душу, вона тобі не служитиме

Куди б ти не пішов, немає ні часу, ні місця

Яке це значення, вони ніколи не залишать нас самих

Якщо ти підеш, щоб ніколи не повернутися

Віддай душу, вона тобі не служитиме

Куди б ти не пішов, немає ні часу, ні місця