Воздух - Арда

Лишь только грянет гром,

Разорванным крылом падаешь вниз,

Моей тенью…

Внизу зовёт вода,

Но не упасть когда я удержу,

Ты мой пленник…

Войди в мой новый мир,

открой и стань другим

Всё дам тебе, здесь всё можно.

Над вечностью времён,

Сгоришь моим огнём.

И навсегда уйдёшь в воздух…

Только лишь воздух способен понять — слишишь?

В нём даже тени ложаться на свет ближе.

Я твоя боль, твоя цель на пути к звёздам.

Пей мою кровь, лишь она — воздух…

Соло: Андрюхин;

Борисенков

Могу тебя спасти,

Распять и вознести,

Вспомни свой страх — вдохни звёзды.

Отбрось слепую плоть,

Себя не побороть.

И навсегда уйди в воздух…

Як тільки гримне грім,

Розірваним крилом падаєш униз,

Моєю тінню...

Внизу кличе вода,

Але не впасти коли я утримаю,

Ти мій бранець…

Увійди в мій новий світ,

відкрий і стань іншим

Все дам тобі, тут все можна.

Над вічністю часів,

Згориш моїм вогнем.

І назавжди підеш у повітря…

Тільки повітря здатне зрозуміти — почуєш?

У ньому навіть тіні лягати на світло ближче.

Я твій біль, твоя мета на шляху до зірок.

Пий мою кров, тільки вона — повітря…

Соло: Андрюхін;

Борисенков

Можу тебе врятувати

Розіп'яти і піднести,

Згадай свій страх — вдихни зірки.

Відкинь сліпу плоть,

Себе не попереміни.

І назавжди піди в повітря…