Тает снег - Арда

Тает снег, а лед в Твоих глазах

Прозрачной пустотой…

Был бы солнцем, но не смог согреть

Траву для нас с тобой.

Звал тебя, но крик тонул,

Крылья не давал раскрыть.

Я взлетал и шел ко дну,

Умирал не в силах жить…

Знаю я: вместе нам не быть,

Прости, ведь ты из света,

Я из тьмы…

Словно болью из вне

Теряю навсегда.

Смою кровью своей

И не вернуть назад,

Нет…

Свет погас, но в темноте

Мне не найти твои слова.

Прошептал, и белой тенью

В небе вспыхнула звезда.

Тает снег, а лед в глазах

Мне уже не растопить.

Твоё имя на губах.

Умираю, чтобы жить…

Знаю я: вместе нам не быть,

Прости, ведь ты из света,

Я из тьмы…

Но нельзя сердцу изменить,

Любить, цены не зная той любви…

Тане сніг, а лід у твоїх очах

Прозорою пусткою…

Був би сонцем, але не зміг зігріти

Траву для нас із тобою.

Звав тебе, але крик тонув,

Крила не давав розкрити.

Я злітав і йшов до дна,

Помирав не в силах жити…

Знаю я: разом нам не бути,

Вибач, адже ти з світу,

Я з тьми...

Немов болем іззовні

Втрачаю назавжди.

Змою кров'ю своєю

І не повернути назад,

Ні…

Світло згасло, але в темряві

Мені не знайти твої слова.

Прошепотів, і білою тінню

У небі спалахнула зірка.

Тане сніг, а лід у очах

Мені вже не розтопити.

Твоє ім'я на губах.

Вмираю, щоб жити.

Знаю я: разом нам не бути,

Вибач, адже ти з світу,

Я з тьми...

Але не можна серцю змінити,

Любити, ціни не знаючи того кохання…