Первая зима - Арда

Во тьме лишь хлопья снега

И мокрый ветер за спиной

Меня изводит и терзает.

И бездна вместо неба

Уходит ввысь над головой,

А все живое исчезает.

Холод и лед сковал меня со всех сторон

Она всесильна…

Уже не видно света

И сгорела новая звезда

Оставив лишь свое дыханье.

Пусть ветром и огнем душа

Теперь не станет никогда

Расправив крылья на прощанье.

Только не ждет никто и не вернуть назад

Она пришла…

Ночь, белой тишиной опустилась на спящие дома.

Прочь унесла с собой бесконечность сна, первая зима…

Холод и лед сковал меня со всех сторон

Она всесильна…

Только не ждет никто и не вернуть назад

Она пришла…

У темряві лише пластівці снігу

І мокрий вітер за спиною

Мене мучить і терзає.

І безодня замість неба

Іде вгору над головою,

А все живе зникає.

Холод і лід скував мене з всіх сторін

Вона всесильна.

Вже не видно світла

І згоріла нова зірка

Залишивши лише своє дихання.

Нехай вітром і вогнем душа

Тепер не стане ніколи

Розправивши крила на прощання.

Тільки не жде ніхто і не повернути назад

Вона прийшла…

Ніч, білою тишею опустилася на сплячі будинки.

Геть забрала з собою нескінченність сну, перша зима...

Холод і лід скував мене з всіх сторін

Вона всесильна.

Тільки не жде ніхто і не повернути назад

Вона прийшла…