Amor En vena - Antonio Vega, Javier Alvárez

Esta víctima llegó con su más linda diadema

Para retirarse el pelo y dar su cara de pena

Su destino se torció y ella prefiere dormirse

Con las piernas bien dobladas, sin nunca jamás reírse

Y las amigas juegan a tula y ella las mira sin conocerlas

Sus dos pupìlas se le derriten y el corazón se marcha a la guerra

Muñequita sin tesón, poca gracia y sin madera

Mucho eccema, poco afecto, y un papá que le pegó

Sus paredes son sin sol, y ella prefiere dormirse

Y soñar todos los rayos para hacer una canción

A sus amigas poder cantarla y compartirla sin pedir nada

Ellas se burlan, se van con chicos y se cuestiona el precio del alma

El domingo va a vender toda su vida en el rastro

Y casi todas las noches va comprando su morir

Aprendido a contener, el amor se inyecta en vena

Y una tarde de diciembre dice adiós sin despedir

A sus amigas, ya todas quietas, al parque roto y al cuento de hadas

A las sirenas de policía y a un sueño loco que le robaban

Ця жертва прибула зі своєю наймилішою пов’язкою

Щоб прибрати йому волосся і надати його обличчю смутку

Її доля була похита, і вона воліє спати

З добре зігнутими ногами, жодного разу не сміючись

А друзі грають у тег, і вона дивиться на них, не знаючи їх

Дві його зіниці тануть, і серце йде на війну

Маленька лялька без наполегливості, невеликої грації і без дерева

Багато екземи, мало прихильності і батько, який її вдарив

Її стіни безсонні, і вона воліє спати

І мріють всі блискавки, щоб зробити пісню

Її друзям, щоб вони могли її заспівати та поділитися нею, нічого не просячи

Вони жартують, ходять з хлопцями і ставлять під сумнів ціну душі

У неділю він збирається продати все своє життя на блошиному ринку

І майже щовечора він ходить купувати свою кістку

Навчившись стримувати, любов уколюють у вену

І одного грудневого дня прощається, не прощаючись

До її друзів, і до всіх тихих, до розбитого парку і до казки

До поліцейських сирен і божевільного сну, який вкрали