Lo Mejor de Nuestra Vida - Antonio Vega

Antes de ayer cuando se fue ella, dejo una nota

Escrita a boli en la pared

Y si con suerte fué una broma mala hoy tendria que volver

Llevo dos dias recordando los detalles y la hora a la que pudo ser

Empieza a no quedarme sitio en la cabeza para todo lo que quiero hacer

Yo me reia amablemente de sus cosas, la venganza no era de temer

Pero ella me advertía «no te pases, no me volverás a ver»

Ahora la veo entre los ruidos y los humos que en mi mente rondan a placer

Y no me queda más remedio que, por malo pasar hambre y sed

Lo mejor de nuestra vida aprendimos a mentir y no sentir temor

El amor que antes dolía convertido en superamistad entre los dos

Lo mejor decidido

Yo presumía por mi parte de vivir con naturalidad

Lo natural entre comillas para ambos era pelear

La discusión en que los dos estan de acuerdo en verse sin hablar

La tonteria que despues de un rato nadie vuelve a recordar

Me regaló, su despedida

Fue tan suave (fina) que ni un sólo ruido se escuchó

Sin embargo día a día

Cada cual disfruta mucho más de aquel que amó

Позавчора, коли вона йшла, вона залишила записку

Написано ручкою на стіні

І якби сьогодні це був поганий жарт, мені довелося б повернутися

Я провів два дні, згадуючи деталі та час, який це могло бути

У моїй голові починає не залишатися місця для всього, що я хочу зробити

Я по-доброму посміявся з його речей, помсти не треба було боятися

Але вона попередила мене "не перестарайся, ти мене більше не побачиш"

Тепер я бачу її серед шумів і диму, які з насолодою переслідують мій розум

І мені нічого не залишається, як бути голодним і спраглим

Найкраще в нашому житті ми навчилися брехати і не боятися

Кохання, яке раніше було боляче, перетворилося на супер-дружбу між ними

найкраще вирішено

Я вважав, що зі свого боку живу природно

Природною річчю в лапках для обох була боротьба

Сварка, під час якої двоє погоджуються побачитися, не розмовляючи

Дурниці, про які через деякий час знову ніхто не згадує

Він дав мені своє прощання

Це було настільки м'яко (добре), що не було чутно жодного шуму

І все ж день за днем

Кожен більше насолоджується тим, кого любив