Las Cuarenta - Antonio Carmona, Concha Buika

Con el pucho de la vida apretado entre los labios

La mirada turbia y fría

Y un poco lento el andar

Dobló la esquina del barrio, curda ya de recuerdos

Como volcando un veneno esto se le oyó cantar

Vieja calle de mi barrio donde he dado el primer paso

Vuelvo a vos cansado el mazo en inútil barajar

Con una llaga en el pecho, con mi sueño hecho pedazos

Que se rompió en un abrazo que me diera la verdad

Aprendí todo lo bueno, aprendí todo lo malo

Sé del beso que se compra, sé del beso que se da;

Del amigo que es amigo siempre y cuando le convenga

Y sé que con mucha plata uno vale mucho más

Aprendí que en esta vida hay que llorar si otros lloran

Y si la murga se ríe, uno se debe reír;

No pensar ni equivocado…

¡para qué, si igual se vive!

¡y además corrés el riesgo que te bauticen gil!

La vez que quise ser bueno en la cara se me rieron;

Cuando grité una injusticia, la fuerza me hizo callar;

La experiencia fue mi amante;

El desengaño, mi amigo…

Cada carta tiene contra y toda contra se da!

Hoy no creo ni en mí mismo

Todo es truco, todo es falso

Y aquél, el que está más alto, es igual a los demás

Por eso, no has de extrañarte si, alguna noche, borracho

Me vieras pasar del brazo con quien no debo pasar

Aprendí todo lo bueno, aprendí todo lo malo

Sé del beso que se compra

Sé del beso que se da;

Del amigo que es amigo

Siempre y cuando le convenga

Y sé que con mucha plata uno vale mucho más

Aprendí que en esta vida hay que llorar

Si otros lloran y si la murga se ríe uno se debe reír

No pensar ni equivocado para qué

Si igual se vive y además corrés el riesgo

Que te bauticen gil

Puerto moruno de cai

Y puerto que te vi pasar…

Con la esmeralda en el cielo

Con la esmeralda en el mar…

Le pregunte yo a los santos

Una noche que llovia…

Le pregunte yo a los santos

Una noche que llovia…

Haber si tu me querias

Tanto como me decias

Y los santos me dijeron…

Que era yo quien no sabias

Si quererte…

Haya yai, haya yai corazon…(bis)

Hechale semilla a las maracas pa que suenen…(bis)

З кулаком життя затиснутим між губ

Хмарний і холодний вигляд

І трохи повільної ходьби

Він завернув за ріг околиці, курд уже зі спогадами

Як виливали отруту, це було чути спів

Стара вулиця в моєму районі, де я зробив перший крок

Я повертаюся до вас, втомлену колоду марним перетасуванням

З болем на грудях, з розбитою мрією

Це перервало обійми, які дали мені правду

Я дізнався все добре, я дізнався все погане

Я знаю про поцілунок, що куплений, я знаю про поцілунок, який дарують;

Про друга, який є другом, поки йому це влаштовує

І я знаю, що за великі гроші один коштує набагато більше

Я дізнався, що в цьому житті треба плакати, якщо плачуть інші

А якщо сміється мурга, треба сміятися;

Не думай чи не помиляйся...

За що, якщо ти ще живий!

А крім того, ви ризикуєте бути хрещеним гілом!

Коли я хотів бути добрим до обличчя, вони сміялися з мене;

Коли я кричав несправедливість, сила втихомирила мене;

Цей досвід був моїм коханцем;

Розчарування, друже…

Кожна карта має лічильник, і кожен лічильник дається!

Я сьогодні навіть собі не вірю

Все це трюк, це все фейк

І той, той, що вище, дорівнює іншим

Тому не дивуйтеся, якщо ввечері вип'єте

Ти бачив, як я ходив рука об руку з тим, з ким я не повинен ходити

Я дізнався все добре, я дізнався все погане

Я знаю про куплений поцілунок

Я знаю про поцілунок, який дарують;

Від друга, який є другом

Поки тобі це влаштовує

І я знаю, що за великі гроші один коштує набагато більше

Я дізнався, що в цьому житті треба плакати

Якщо інші плачуть і якщо мурга сміється, треба сміятися

Не думайте і не помиляйтеся за що

Якщо ви живете так само, і ви також ризикуєте

що вони хрестять тебе гіля

cai мавританський порт

І порт, який я бачив, як ти минув...

Із смарагдом на небі

Із смарагдом у морі…

— запитав я у святих

Однієї ночі пішов дощ...

— запитав я у святих

Однієї ночі пішов дощ...

мати, якщо ти мене любив

Скільки ти мені сказав

І святі сказали мені…

що це я не знав

Якщо любити тебе...

Хайя, хай яй серце...(біс)

Посійте маракаси, щоб вони звучали... (біс)