Das Ist Zum Erschiessen Schon - Anorexia Nervosa

I will die tonite for the second time

I must die tonite

I could taste the wine, but it’s too late

I’ll burn with pride

I’ll die tonight upon the storm

And I will cry over heavens

No wound shall ever satisfy my senses

No wound !

Never !

And I will cry over heavens

No wound shall ever satisfy my senses

And in my journey within the night

I have made love with the divine

In rememberance of an existence

Which has much been filled with void and nothingness

I’ll burn with pride

I’ll die tonite

I’ll die tonite upon the storm

Feel the flesh of sacred Aeons

I have felt all around me the flesh of sacred Aeons

In my womb grows the child of thy fornication

My hour is almost come when I to sulphurous and tormenting flames

Must render up myself

Now I can touch your lips

And kiss you goodbye

For I leave

For I leave you alone

Eternity ain’t enough

Frozen heat of hell overcame my body

You’re not enough for me

No woman nor man

I shall ever love

As I only praise

My own sad savour

Я помру тонітом вдруге

Я мушу померти тонітом

Я міг скуштувати вино, але вже пізно

Я горю від гордості

Я помру сьогодні вночі від шторму

І я буду плакати над небесами

Жодна рана ніколи не задовольнить мої почуття

Без рани!

Ніколи!

І я буду плакати над небесами

Жодна рана ніколи не задовольнить мої почуття

І в моїй подорожі вночі

Я займався любов’ю з божественним

На згадку про існування

Який був дуже наповнений порожнечею і нікчемністю

Я горю від гордості

Я помру тонітом

Я помру тонітом під час шторму

Відчуйте плоть священних еонів

Я відчув навколо себе плоть священних еонів

В моїй утробі росте дитина твого блуду

Моя година майже настала, коли я до сірчастого й мучливого полум’я

Мушу відобразити себе

Тепер я можу торкнутися твоїх губ

І поцілую тебе на прощання

Бо я йду

Бо я лишаю вас у спокої

Вічності замало

Заморожений жар пекла охопив моє тіло

Ти мені замала

Ні жінки, ні чоловіка

Я буду любити

Як я тільки хвалю

Мій власний сумний смак