Останься - Анна Герман

Как будто гром средь солнечного дня,

Твои слова звучали для меня.

Холодный ветер расставаний и разлук

Повеял вдруг.

Повеял вдруг.

Останься!

Во имя будущего счастья я прошу.

Останься!

Я это слово вновь и вновь произношу.

Останься!

Всё остальное мы должны преодолеть.

Останься!

Чтоб никогда и ни о чём не пожалеть.

Я не прошу вернуть былые дни.

В моей душе останутся они.

И ты не сможешь это тоже зачеркнуть

Когда-нибудь.

Когда-нибудь.

Останься!

Во имя будущего счастья я прошу.

Останься!

Я это слово вновь и вновь произношу.

Останься!

Всё остальное мы должны преодолеть.

Останься!

Чтоб никогда и ни о чём не пожалеть.

Когда взойдет последняя звезда,

Ты скажешь «Нет», я снова крикну «Да!».

Своей судьбы я никому не уступлю,

И ты поймёшь, как я люблю.

Останься!

Во имя будущего счастья я прошу.

Останься!

Я это слово вновь и вновь произношу.

Останься!

Всё остальное мы должны преодолеть.

Останься!

Чтоб никогда и ни о чём не пожалеть.

Начебто грім серед сонячного дня,

Твої слова звучали для мене.

Холодний вітер розлучень і розлук

Повів раптом.

Повів раптом.

Залишся!

В ім'я майбутнього щастя я прошу.

Залишся!

Я це слово знову і знову вимовляю.

Залишся!

Решту ми маємо подолати.

Залишся!

Щоб ніколи і ні про що не пошкодувати.

Я не прошу повернути колишні дні.

В моїй душі залишаться вони.

І ти не зможеш це теж закреслити

Колись.

Колись.

Залишся!

В ім'я майбутнього щастя я прошу.

Залишся!

Я це слово знову і знову вимовляю.

Залишся!

Решту ми маємо подолати.

Залишся!

Щоб ніколи і ні про що не пошкодувати.

Коли зійде остання зірка,

Ти скажеш «Ні», я знову крикну «Так!».

Своєї долі я нікому не поступлюся,

І ти зрозумієш, як я люблю.

Залишся!

В ім'я майбутнього щастя я прошу.

Залишся!

Я це слово знову і знову вимовляю.

Залишся!

Решту ми маємо подолати.

Залишся!

Щоб ніколи і ні про що не пошкодувати.