И меня пожалей - Анна Герман, Борис Фрумкин

Для чего ты сказал

Среди ясного дня,

Что её ты жалеешь,

А любишь меня?

Пусть минуют её

И сомненье, и боль,

Пусть страдает и терпит

Лишь наша любовь.

Ты сказал, что любовь

Не боится разлук,

Говорить о любви

Не положено вслух…

Ты сказал и ушёл

К той, кто ждёт у окна.

Ты ушёл, и осталась

Я снова одна.

Для чего ты сказал

Среди ясного дня,

Что её ты жалеешь,

А любишь меня?

То ли снег за окном,

То ли пух с тополей…

Об одном я прошу:

И меня пожалей…

Для чого ти сказав?

Серед ясного дня,

Що її ти жалкуєш,

А любиш мене?

Нехай минуть її

І сумнів, і біль,

Нехай страждає і терпить

Лише наше кохання.

Ти сказав, що кохання

Не боїться розлук,

Говорити про любов

Не належить вголос…

Ти сказав і пішов

Тієї, хто чекає біля вікна.

Ти пішов, і залишилася

Я знову одна.

Для чого ти сказав?

Серед ясного дня,

Що її ти жалкуєш,

А любиш мене?

Чи то сніг за вікном,

Чи то пух з тополь…

Про одного я прошу:

І мене пошкодуй…