Колыбельная сыну - Анна Герман, Арно Бабаджанян

Лег на плечи горных вершин алым шелком закат,

Вновь, к тебе, мой маленький сын, сказки с гор прилетят.

Пусть преданья древней земли гордость в сердце вольют,

Чтоб от дома ты вдали помнил землю свою.

Пусть преданья древней земли гордость в сердце вольют,

Чтоб от дома ты вдали помнил землю свою.

Ты спи, сынок, баю - баю - бай.

Ты спи, сынок, баю - баю - бай.

Ты взлетишь с родного гнезда, словно горный орел.

Только помни, помни всегда, где ты крылья обрел.

И, когда на плечи вершин, новый ляжет закат,

В дом, где будет спать твой сын, сказки с гор прилетят.

И, когда на плечи вершин, новый ляжет закат,

В дом, где будет спать твой сын, сказки с гор прилетят.

Ты спи, сынок, баю - баю - бай.

Ты спи, сынок, баю - баю - бай.

Баю - баю - бай.

Баю - баю - бай.

Ліг на плечі гірських вершин червоним шовком захід сонця,

Знову, до тебе, мій маленький сину, казки з гір прилетять.

Нехай перекази стародавньої землі гордість у серці увіллють,

Щоб від дому ти вдалині пам'ятав землю свою.

Нехай перекази стародавньої землі гордість у серці увіллють,

Щоб від дому ти вдалині пам'ятав землю свою.

Ти спи, синку, баю – баю – бай.

Ти спи, синку, баю – баю – бай.

Ти злетиш із рідного гнізда, наче гірський орел.

Тільки пам'ятай, пам'ятай завжди, де ти крила знайшов.

І, коли на плечі вершин, новий ляже захід сонця,

До будинку, де спатиме твій син, казки з гір прилетять.

І, коли на плечі вершин, новий ляже захід сонця,

До будинку, де спатиме твій син, казки з гір прилетять.

Ти спи, синку, баю – баю – бай.

Ти спи, синку, баю – баю – бай.

Баю – баю – бай.

Баю – баю – бай.