Aus Goethes Faust - Ann Murray, Roderick Williams, Iain Burnside

Es war einmal ein König

Der hatt' einen großen Floh

Den liebt' er gar nicht wenig

Als wie seinen eig’nen Sohn

Da rief er seinen Schneider

Der Schneider kam heran;

«Da, miß dem Junker Kleider

Und miß ihm Hosen an!»

In Sammet und in Seide

War er nun angetan

Hatte Bänder auf dem Kleide

Hatt' auch ein Kreuz daran

Und war sogleich Minister

Und hatt einen großen Stern

Da wurden seine Geschwister

Bei Hof auch große Herrn

Und Herrn und Frau’n am Hofe

Die waren sehr geplagt

Die Königin und die Zofe

Gestochen und genagt

Und durften sie nicht knicken

Und weg sie jucken nicht

Wir knicken und ersticken

Doch gleich, wenn einer sticht

Колись був король

У нього була велика блоха

Він його зовсім не любив

Як власного сина

Так він покликав свого кравця

Підійшов кравець;

«Ось, виміряйте одяг сквайра

І зроби йому штани!

З оксамиту та шовку

Чи був він зараз вражений?

На сукні були стрічки

Також на ньому був хрест

І відразу став міністром

І мати велику зірку

Там були його брати і сестри

Великі лорди також при дворі

І пани, і жінки при дворі

Вони були дуже стурбовані

Королева і служниця

Ужалений і погризний

І не дозволяли їх згинати

І подалі вони не сверблять

Згинаємось і задихаємось

Але відразу, якщо хтось ужалить