Valentina - Andrés Calamaro

La noche nunca termina con Valentina,

Es la mina que cualquiera soñaría.

Pero si es la verdadera Valentina

Argentina entera se pone de pie.

Es difícil acabar las cosas

Es difícil también empezar

Pero con Valentina quisimos acabarlas todas

De a una primero y todo después.

Eran las cinco de la mañana

Y mi espíritu guerrero temerario

No sabía de lugares ni de horarios

Y con el oso fuimos a buscar la miel.

Se hicieron las seis, y las siete, y las ocho,

Las nueve, las diez y las once de la mañana.

No sé que habrá hecho Sabina

Pero Valentina había una sola,

Es el mapa de Argentina hecho mujer.

Las horas de sueño perdido pasan factura

Pero la más dura es la dictadura de la belleza.

Tuve que pedirle a un amigo

Que venga conmigo a mirarla un poquito

Para que alguien me crea lo que era Valentina.

Qué pedazo de mina

Argentina entera se pone de pie.

Qué pedazo de mina

Argentina entera se pone de pie.

Qué pedazo de mina

Argentina entera se pone de pie.

Qué pedazo de mina

Argentina entera se pone de pie.

Valentina te llevo clavada como una espina…

Ніч ніколи не закінчується з Валентиною,

Це шахта, про яку будь-хто мріяв.

Але якщо це справжня Валентина

Вся Аргентина встає.

Важко закінчувати справи

Починати теж важко

Але з Валентиною ми хотіли їх усі закінчити

Спершу від одного і все після.

Була п’ята ранку

І мій безрозсудний дух воїна

Я не знав ні про місця, ні про розклад

І ми з ведмедем пішли шукати мед.

Було і шість, і сім, і вісім,

Дев’ята, десята й одинадцята ранку.

Я не знаю, що зробила Сабіна

Але Валентина була лише одна,

Саме карту Аргентини зробила жінка.

Години втраченого сну беруть своє

Але найважче – це диктатура краси.

Довелося запитати у друга

Ходімо зі мною трохи подивитись

Щоб хтось повірив мені, якою була Валентина.

який мій шматочок

Вся Аргентина встає.

який мій шматочок

Вся Аргентина встає.

який мій шматочок

Вся Аргентина встає.

який мій шматочок

Вся Аргентина встає.

Валентина, я тебе прибита, як шип...