Insoportablemente cruel - Andrés Calamaro, Calle 13, Jerry Gonzalez

Termino el tiempo de los almanaques viejos

Queda todavia mucha tela que cortar

Y en el calendario una equis roja me recuerda

El dia en que me dejaste de contestar

Va ser insoportablemte cruel…

Frente a los instantes que perdimos y detras

De los retratos que envejecen por nosotros dos

Siempre voy perdiendo los motivos

Para despertarme cada dia si fue que cerre los ojos

Una vez crei que cuando todo se termina

Es como uno lo imagine nada mas

Va ser insoportablemente cruel…

Oye, que paso mi amor?

Mirame, escucha esto:

Te voy a hacer creer que eres importante

Por eso le escribo este tema a ti y a tus implantes

No me vas a poder hablar ni siquiera en pantomima

Con estas rimas voy a pudrirte el autoestima

Tu unica ideologia va a ser la melancolia

Hoy vas a llorar mas que la virgen maria

Voy a ser cruel durante todo el dia

Cruel como hacerte una cirugia en el corazon a sangre fria

Cruel como violar a un incapacitado

Cruel como vender organos de niños en un supermercado

Eres como el veneno que te inyectas con dientes

Y alfiler por debajo de la piel, una serpiente de cascabel

Ojala que te de duro la vida, que te de duro

Como caer del cielo al suelo sin paracaidas

Eres un pedazo de maza que suda grasa de cerdo

Tu no sirves ni para un mal recuerdo

Tu eres el desaire forrado con un pellejo

Cuando te miras al espejo no se ve tu reflejo

El corazon tu lo tienes quien sabe donde, por eso

Cuando miras al cielo las estrellas se esconden

Va a ser insoportablemente cruel…

Y si soy diferente o fue que recien te diste cuenta no

Siempre fui igual, es un destino estar distraido, le sucede a cualquier mortal

Uno va a ser insoportablemente cruel… (tortura china pa’ti)

Я закінчую час старих альманахів

Ще багато тканини для вирізання

А на календарі червоний X нагадує мені

Того дня, коли ти перестав мені відповідати

Це буде нестерпно жорстоко…

Попереду моменти, які ми втратили, і позаду

Про портрети, які старіють для нас двох

Я завжди втрачаю причини

Щодня будити мене, якщо я заплющу очі

Колись я вірив, що коли все закінчиться

Це так, як ніхто більше нічого не уявляє

Це буде нестерпно жорстоко...

Гей, що трапилося, моя любов?

Подивись на мене, послухай це:

Я збираюся змусити вас повірити, що ви важливий

Тому я пишу цю тему вам і вашим імплантатам

Ти не зможеш зі мною розмовляти навіть у пантомімі

Цими римами я знищу твою самооцінку

Вашою єдиною ідеологією буде меланхолія

Сьогодні ти будеш плакати більше, ніж Діва Марія

Я буду жорстоким протягом дня

Жорстоко, як холоднокровно робити операцію на серці

Жорстоко, як зґвалтування інваліда

Жорстоко, як продаж дитячих органів у супермаркеті

Ти як отрута, яку собі вкололи зубами

І шпилька під шкірою, гримуча змія

Сподіваюся, що життя робить тобі важким, що воно робить тобі важким

Як впасти з неба на землю без парашута

Ти шматок булави, що потіє свинячий жир

Ти навіть не годишся на погану пам’ять

Ти кирпатий оббитий шкірою

Коли ти дивишся в дзеркало, ти не бачиш свого відображення

Ти маєш серце хтозна де, от чому

Коли ти дивишся на небо, зірки ховаються

Це буде нестерпно жорстоко...

І якщо я інший, чи це ви нещодавно зрозуміли

Я завжди був таким же, це доля відволікатися, таке буває з будь-яким смертним

Один буде нестерпно жорстоким... (китайські катування pa’ti)