Tu pavada - Andrés Calamaro

La última noche que me animo a recordar

Es la misma madrugada que guardaste en tu placard

La verdad es que me alegro y se muy bien que para vos

Olvidarme es tu mayor felicidad

Además no te cuesta nada

Ya me conforma ser tu juego

Tu pavada…

Hoy seria infeliz si no me haces sufrir

Si no me haces sufrir

La primera mañana que me hiciste disfrutar

Fue un domingo a la tarde en realidad

Me causó y todavía llevo ese horror en mi piel

Ese horror en mi piel

Sigo vivo solo si se lo que haces, lo que haces

Si sé lo que haces

Nadie me va a convencer de que esto no este bien

Mis lagrimas ya no hacen ruido tras la puerta todo tapa tu gemido

No me dejes nunca sin mi dosis de terror, no respiro

Si es humillación por favor no pares nunca

Mi único orgullo es saber que sos tan puta

Prohibido quejarme si yo fui tu creador

Soy como frankestein, pero no soy doctor

Soy como frankestein, pero no soy doctor

Soy un enfermo, el que mas te enferma

Soy quien te enseño a pulirme con la lengua

Tengo amigos que respiran tu conducta indecente

Y te arrancaría la ropa con los dientes, con los dientes

Y me voy a llorar a la Iglesia, a la Mezquita, el templo

El cementerio… soy como un prócer desbordando su tormento

Para algunos soy pajero y enfermo

Por fin tengo un quebranto all out of the records.

Nada mas es mas lindo que esto que es tan feo

Pronto todos me dirán

No te escucho, no te veo, no te creo

No te quiero

Остання ніч, яку я наважуся згадати

Це той самий ранок, який ти тримав у своїй шафі

Правда в тому, що я радий і добре знаю це для вас

Забути мене — твоє найбільше щастя

До того ж це вам нічого не коштує

Я задоволений вашою грою

твоє лайно...

Сьогодні я був би нещасний, якби ти не змушував мене страждати

Якщо ти не змусиш мене страждати

Перший ранок, який ти зробив мені насолоду

Насправді це був недільний день

Це викликало у мене, і я досі ношу цей жах на своїй шкірі

Цей жах на моїй шкірі

Я ще живий, тільки якщо знаю, що ти робиш, що ти робиш

Так, я знаю, що ти робиш

Ніхто мене не переконує, що це неправильно

Мої сльози вже не шумлять за дверима, все закриває твій стогін

Ніколи не залишай мене без моєї дози жаху, я не дихаю

Якщо це приниження, будь ласка, ніколи не зупиняйтеся

Єдина моя гордість - знати, що ти така повія

Заборонено скаржитися, якби я був твоїм творцем

Я як Франкенштейн, але я не лікар

Я як Франкенштейн, але я не лікар

Я хвора людина, від якої тебе найбільше хворієш

Я той, хто навчив тебе шліфувати себе язиком

У мене є друзі, які дихають твоєю непристойною поведінкою

І зірвав би твій одяг своїми зубами, своїми зубами

А я буду плакати біля церкви, мечеті, храму

Кладовище... Я як герой, що переповнює свою муку

Для деяких я дурень і хворий

Нарешті я перервав усі записи.

Немає нічого прекраснішого, ніж це таке потворне

Скоро мені всі розкажуть

Я тебе не чую, не бачу, не вірю тобі

ти мені не подобаєшся